Подаруночки до свята!

Привіт мої любі, читачі! Зі святом Вас! Я до Вас не з порожніми руками. Сьогодні на книгу "Всупереч..." діє знижка!

Також стартувала новинка "Ти моя гавань. Історія Гната"

Оновлення вже на сайті! 

- Давай руку. - Гнат, як справжній чоловік хотів їй допомогти, втім здивувався, бо Надя закам’яніла на місці, не поспішаючи брати йоги руки. - Довірся мені. Ну ж бо, Надю, я голодний і хочу додому. І ще в мене промокли ноги.

- Коли я говорила про одяг, то взуття також мала на увазі.

- Ти зараз не про це думаєш. Хапай мою руку і ходімо. Ще трішки залишилось.

Надя ще якусь секунду поміркувала, та врешті вхопилась за руку і перестрибнула завалу. В обіймах Гната відчула себе в безпеці й здивувалась, бо ніколи раніше нічого схожого ні до кого не відчувала. Гнат не квапився відпускати рук, йому було також приємно. Він замилувався Надею, її чорняве волосся від дощу намокло та приклеїлось до повік, тоді він обережно прибрав вологе пасмо з обличчя, залишивши на смуглій шкірі теплий слід від пальців. Увесь цей час в Наді він вбачав зухвале, молоде дівчисько, але щойно розгледів в ній те чим, на його думку, повинен бути наділений його ідеал жінки.

Мене доволі сильно захопили дилогії. На історію про Гната мене надихнула прекрасна читачка!) Дякую за Вашу активність. Книжки, це те, що мене зараз неабияк рятує. Обіймаю!

З любов'ю Ваша Тетяна Котило (Вільна Творити).

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Візуали до "Тиха вода" і маленький анонс❄️
Любі друзі, події у книзі "Тиха вода" вже так закрутилися, що поки що ще й не зрозуміло, як усе може розкрутитися... Але розділів залишилося не так багато, тож ми впевнено наближаємося до розв'язки і розгадки усіх таємниць. А
Ідея автора
Привіт всім авторам! Відносно нещодавно в мене з'явилась цікава ідея, якщо хочете можете використати або зі мною або у своєму колі спілкування. На бук нет є багато маленьких творів від 2-10 сторінок і нажаль їх мало
Деякі зміни
Більшість змісту "Подорожі Ліни" було вилучено з цього акаунту. Книгу все ще можна знайти за назвою.
То чому ж Ліліан вважав себе бетою ❓️
Двері зачинилися майже беззвучно. Мама сіла першою, склавши руки на колінах. Я залишився стояти ще кілька секунд в роздумах. Потім усе ж опустився в крісло навпроти. — Ти добре виглядаєш, — сказала вона після паузи.
Усе столиця завмерла — вітаючи імператора
“— Значить, ти — Вогонь Життя? — Дракон. — Так стань собі твариною й не повернися в людську подобу. — виплюнула вона. — Поки не врятує тебе хтось у день ароматного цвітіння камелії! Навколо неї
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше