Додано
31.01.23 13:48:45
Віра, анонс та довгоочікувана зустріч
Привіт, любі!
У романі "Віра у моє кохання. Останній бій" сюжет не коханням та екшеном єдиний. Зараз у головних героїв настали часи, де вони намагаються порозумітися з батьками. Наприклад, днями у Руслана сталася цікава та відверта розмова з татусем. А вже сьогодні з батьками зустрінеться Віра. Хто читає, в курсі, наскільки для неї довгоочікувана та важлива ця зустріч.
Що з того вийде — дізнаємося сьогодні о 19:00 в продовженні. А поки невеликий спойлер:
Тато сидів на дивані біля журнального столику за ноутбуком. Мама на кріслі з вишивкою. Все виглядало, як колись, в минулому. Ніби і не було неповного року розлуки. Ніби Віра повернулася додому після уроків, в сімейну ідилію. Але ця ілюзія швидко розвіялася, варто було батькові повернутися на шум і зустрітися із дівчиною очима, а матері, охнувши, впустити на підлогу п'яльця.
Ніяка це не ідилія. Платон поруч, чужий будинок і перелякані, зовсім безрадісні обличчя батьків тому підтвердження. І от біда — тієї ідилії не було ніколи. Не лише полон Острозького тому причина.
Лише зараз, дивлячись на колись найрідніших людей, Камінська остаточно усвідомлювала в якій рожевій бульбашці жила всі роки...
Перша частина дилогії - "Віра у твоє кохання"
Юлія Міхаліна
1327
відслідковують
Інші блоги
Помітила дивну річ. Щодня з моєї книги "Солодкий Цукор" зникає 1-2 лайки. От щойно знову ( Що це може бути? Підкажіть, будь ласка, щоб я собі не придумувала. Дякую.
Читаю дуже цікаву книжку "Оповідь " Роберта Макі відомого американського сценариста, теоретика мистецтва написання кіносценаріїв . Цитата : Як" прорватися " ,"досягти успіху " і "перемогти у творчій
Кажуть, поезія – це те, що неможливо втримати в собі. Вчора «народилось» щось гостре, цинічне і зовсім не типове для мене. Це, мабуть, найчесніші слова за останній час. Хто ти? Все пусте, і немає значення,
А
Вітаю. Я опублікувала першу свою книгу-"Під корінням Карпат",буду вдячна за вашу думку. За думку кожного. Книга невелика,але я вклала свою душу. Наступні книги обов'язково будуть більшими. Дякую вам всім за увагу.
Чи знайоме вам відчуття, коли здається, що це — фінал? Глухий кут, за яким лише темрява. А потім — бах! — і з’ясовується, що це був не кінець, а лише гучний старт чогось неймовірного, про що ви навіть мріяти не наважувалися. Нещодавно

6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТа ну... Доньку викрали, люди вмирають, а вона сидить вишиває хрестиком?.. Омг... Я боюсь цих людей...
Наталка Черешня, Ой не знаю)) Спершу накрутили тепер відволікається, поки донька у психа?))
Дуже цікаво, чим же закінчиться зустріч...
Мар, Щиро дякую за увагу!))
Йой, батьки це майже завжди так проблемно, особливо коли твій усталений спосіб життя геть різниться від їхнього)
Юлія Міхаліна, аахахха, як життєво)
Не радісна картинка. Це ж яке ставлення до дитини?!
Лара Роса, Ну так, ще усіх відповідей не буде)) Ситуація жахлива, якби не її впевненість у Руслані, там здуріти можна...
Бідна Віра, оце випробування... але вона сильна дівчинка)
Лоре Лея, Так, доведеться витримати і це, вибору немає...
Дякую за спойлер)
Софія Чайка, Дякую за увагу, Софійко!))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати