Історія розпочинається! Влаштовуємося зручніше та знайомимось з героями.

"Дружина в подарунок"

Софі: Моє життя мало бути шовком. Гладким, блискучим, витонченим. Та одного дня наречений відмовився від обіцянок та просто… подарував мене! Кому? Не питайте. Розповідати, уявляти та навіть думати про цю вульгарну особу вище моєї гідності.
Тож я не думаю. Не думаю! І знову… не думаю

Арс: Друг співчутливо шепоче: “Якщо буде потрібна допомога…”. Еее, ні! З цією кралечкою я впораюся самотужки. Навіть не мріяв, що доля піднесе таку панночку на золотій тарілці. Та до драгметалів я дихаю рівно – мене більше вабить її гордовитий погляд.

Шматочок тексту:

Крізь важкий, ватяний туман ледь відчуваю, як мене стискають, кличуть, торкаються обличчя.

Мені так безсило та байдуже…

– Софіє!

Ляскіт та печіння щік виривають із небуття. Звуки і світло вдаряють у мозок. На мить розплющую очі, і знову ховаюся під повіками.

Залиште мене в спокої!

Ментолово-свіжий запах лоскоче ніздрі, і ще цей наполегливий тиск і м’яке тепло під ребрами. А от нижня частина тіла: литки і стегна, – відчувають холод і твердість.

Щось шипить наді мною, а потім в обличчя та шию вдаряють гострі струмені.

Ох!.. Сіпаюсь та хапаю повітря разом із солоною водою. Прохолодні доріжки біжать на груди і живіт, просочують тканину.

– Нарешті… Ти чого мене так лякаєш? – докірливо питає незнайомий чоловічий голос.

Піднімаю очі – тепер його посмішка не така впевнена, але її близькість бентежить. Чоловік-мультяшка сидить на підлозі й міцно обіймає мене. Та я практично лежу в його обіймах!

Що сталося?

Герої зовсім з різних світів, і якби не деякі обставини, ніколи б не зустрілись.

Про обставини можна почитати також у першій книзі циклу "Інший. Коханий". Вона завершена, тож дозволить пірнути у події та не відриватися до самого хепіенду! =)

А тут я створила для наочності колажики до образів Софі та Арса:

Як вам? Бачите героїв внутрішнім зором?