Привітусики, дорогенькі!

Ну що, готові продовжити спостерігати за неспокійним життям наших зведених? Так-так, це я так натякаю на те, що на сайті вас вже чекає новий розділ :) Отже, вечірка скінчилася, усі видихнули, а хтось, нарешті, прийшов до тями. Та розслаблятися ніколи, адже попереду на героїв чекають серйозні розмови й розгрібання наслідків вчорашніх рішень.

Спойлер:

— Я збиралась тобі написати, але забула. — Напівправда напівбрехня. Це здалося Джудіт кращим варіантом ніж повна правда чи повна брехня.

— Вибач, забула? — Перепитала мати. — Джудіт, ти розумієш, що я місця собі не знаходила, поки не побачила тебе вдома? Добре, що в Алана був ввімкнений телефон і я змогла додзвонитися до нього й хоч щось дізнатися про тебе.

При згадці брата-збоченця, та ще й таким тоном, її всю пересмикнуло. Мати говорила так, наче Алан герой, і це страшенно бісило. Але ж вона не знає усієї правди. Не знає ХТО насправді стоїть поряд із нею.

Кинувши на Алана погляд, який прямо таки волав “я мовчати не буду!”, Джудіт повернулась до мами:

— І що ж ти дізналася?

…Далі буде…

А на цьому поки все, дорогенькі,
дякую, що ви зі мною і...

...ще побачимося,
ваша Ві ❤