Знижка на історії балерини.

Вітання, мої любі!!!

Сьогодні діє знижка на історію  "Продане кохання"

Чуттєва та емоційна історія кохання Дарини та Бориса. 

                                            Читати тут

                                              Анотація.

Дарина Савицька — тренер у балетній школі, а також пише постановки до флешмобів. Жінці не судилося стати балериною через травму і своєчасно не зроблену коштовну операцію. В житті їй не щастить зустріти того єдиного коханого, усі романи короткострокові.

Борис Андреєв — фермер. Керівник великої, аграрної компанії, але самотній. Вперше зустрічається з Дариною на дорозі.

Чоловік не може оговтатись після фатального розлучення в наслідок якого помер його батько, а сам Борис втратив весь рекламний бізнес. Савицька запала фермеру в серце з першої зустрічі. Він вирішив отримати красуню, скориставшись фатальним збігом обставин. Після зради ексдружини повірити представницям прекрасної статі йому важко...

Він вирішує купити жінку, яка йому до вподоби.

Та купивши тіло, чи зможе купити почуття?

Також запрошую на нову главу до історії Віки та Стаса.

Новорічно-Різдвяна казка. Частина ІІІ

УРИВОК.

— Владо, виходь за мене! Я хочу, щоб саме ти стала моєю дружиною.

Влада була, як приголомшена діями Аслана, так і приємно вражена. Серце билося швидше ніж зазвичай в грудях, буквально гупотіло мов навіжене. — Але ж я їду через кілька днів?!! — Та сказати йому «так», буде не допустимою розкішшю, та й дурістю заодно. Дівчина зовсім його не знала. Від надмірних емоцій, в голові все перемішалося. Вона знала, що якщо скаже «ні», він образиться, та й десь далеко у найпотаємніших куточках своєї душі, вона сама цього не хотіла. Облизнувши пересохлі губи, хотіла ще раз поставити його перед реальними фактами.

— Аслан! — Зробила паузу, важко видихнувши.

— Не кажи нічого до від’їзду. У тебе, ще як мінімум чотири дні. Подумай! Прошу! — Наполягав Аслан, взявши тендітну руку дівчини, поклав у її долоню крихітну скриньку.

Влада дивилася у красиві очі чоловіка, у її погляді читався відчай. Помітивши це, Тимуров запитав.

— Чого ти боїшся, красуне?

                      Спокою, миру та перемоги!!!

                            Завжди ваша Лія Тан!