Чому я підписана на автора Галина Левтер?

Бо твори її дуже душевні. Знаєте, кожен із нас може мати різні вподобання у жанрах. Комусь ближче фантастика, комусь гумор, комусь трилери, але часом хочеться почитати щось таке, що залишає по собі не просто усмішку на обличчі, чи розбурхані емоції, а саме торкається серця. Якщо захочете зробити душевні канікули або це ваш жанр, то вам до Галини Левтер.

Як це коли рідна по крові тобі людина, насправді тобі чужа? Як це коли люди ставлять на тобі клеймо байстрюка?І ти шукаєш чогось, чи когось дійсно рідного для тебе. Книга "Байстрюк".

Або відчайдушно захищаєш істину. Але питання, хто потім захистить тебе? Бо невигідно бути іншою, не такою як всі. Прагнучи бути святою ти вгодиш Богу, але точно дратуватимеш людей. ("Тиха радість")

І хоч це історії насправді простих людей, але кожному із них було не просто. Бо не просто пережити насилля, не просто відпустити із душі образу та страх.( "Спокійно. Я - любов") Це історії людей з покаліченими душами. Але як би це дивно не звучало, читаючи про них, заспокоюєш власну душу. 

Мабуть вони такі тому, що при їх написані авторка вклала в них частину власної душі. 

Душевність, яка торкнеться кожного…бо всі ми лише люди, прості люди з непростими долями. Тиха душевність чекає тебе тут.