Бос. Богиня. Спокуса. Багато Спокуси.
Привіт, мої любі Бубоньки!!!
Багато спокуси. Насолоди. Бажання.
І багато неочікуваних поворотів…
«КНИГА ТУТ»
(тицяйте і перейдете на неї)
Уривок:
«— Шампанського, богине?
Цей голос… Ммм… цей голос змусив моє тіло вкритись «сиротами». Я ковтнула, облизала пересохлі губи, і подивившись у бік, хитнула головою у знак згоди.
Стоп! Він назвав мене богинею? Вау!
— Так, дякую.
— Гарний початок вечора. — З цими словами він повернувся до бару.
Поки він звертався до бармена, я знову почала його роздивлятись. Це наче Різдвяний подарунок, який ти так довго чекав. Він нереальної вроди, а цей природній магнетизм,… голос,… рухи…
Він обернувся, і зловивши мене на гарячому, усміхнувся кутиком губ. Простягнувши мені келих з шампанським, він огледів мене, і зупинившись на моїх очах, повів бровою.
— Дякую.
— Прошу. — На його губах грала ледь помітна, зацікавлена усмішка. — Як звати богиню Олімпу?
Я розгубилась, але не настільки, щоб дещо не вигадати. Раз я богиня з Олімпу, на мені відповідне вбрання і до того ж маска… Чому б не пограти?!
— Фрейя.
— Спекотно. Але я не здивувався. Якщо комусь і бути богинею задоволення та кохання - то лише вам. — Він підійшов до мене настільки близько, що я могла відчути жар його тіла. Торкнувшись своїм келихом мого, бос промовив. — За тебе, Фрейє. За задоволення та кохання, якими ти бездоганно володієш і захоплюєш в полон.
У мене коліна підкосились. Його темні очі дивились в мої, і я не знала чи я взагалі пам’ятаю, як дихати. Він пронизував мене своїм спопеляючим поглядом.
Ого! І це мій бос.
Ми дивились одне одному у вічі, а потім одночасно зробили ковток шампанського. Якщо чесно, я б осушила зараз келих, щоб зволожити язик і хоч трішки погасити своє полум’я… Але… Але, що подумає про мене бос, якщо я так зроблю?! Тож лише пригубити і все.
— Як гарно ви знаєте грецьку міфологію. — Зауважила я не припиняючи з ним зорового контакту. Завдяки масці, він не впізнав мене з нашої першої зустрічі.
— Скажімо так, я добре знаюсь на тих речах, якими ти володієш богине. — Він повів бровою.
І? Що мені на це сказати?.. Він говорить про задоволення… Його очі палають і від нього йде така сильна напруга, що мені стає дедалі жаркіше.
— Зухвало і досить самовпевнено, але…
— Але?.. — Його очі чекали на мою відповідь, а кутики губ дражнили мене в на півусмішці.
Сторінка Букнет ***** Інстаграм ***** група Фейсбук ***** Сторінка Фейсбук
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦе просто неймовірна книга! РАДЖУ!
Марія Потапенко, Щиро, щиро дякую за увагу та підтримку моя люба Пташечко ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати