Рекомендую книгу❤️

Вітаю, мої любі!

Сьогодні хочу порекомендувати вам книгу моєї колеги. Ця історія мені дуже подобається) Хто ще не читає, приєднуйтесь!

Євген зустрічається з друзями кожного року 15 грудня у кафе “Снігурочка”. З цього і почнається роман від Міки Стів

Покарання для Санти

Для Жені веселощі тієї ночі обернуться не так, як він планував. Замість того, щоб забути нахабну незнайомку із сауни він її невдовзі зустрічає і не на вулиці, кафе чи ще тисячу варіантів, а у своєму кабінеті. У хлопця якраз був відбір на посаду секретаря. Попри те, що дівчина немає жодного досвіду у даній сфері, диплому по спеціальності він повинен прийняти її на роботу, адже у неї є компромат. Далеке минуле відгукується не найкращим чином. Та і тут не все так просто, адже дівчина повинна пройти перевірку у батька Євгена — голови компанії. 

Як пройде співбесіда у старшого Вітренка?

Як буде викручуватись Ангеліна?

І що чекає на Женю, якщо батько таки ухвалить дівчину 

на посаду його секретаря?

А компромат? Що сотворить з ним Ангеліна, якщо все піде шкереберть? 

Про це та інше ви можете дізнатись на сторінка роману. Автор нам обіцяє закручений сюжет, гумор, адже головні герої дуже харизматичні, а хвіст пригод тягнеться за ними ще з пелюшок!

Уривок:  

  — Добрий вечір, — вітаюсь, коли ми знову встановлюємо зоровий контакт.

    — Все-таки я за ранок, — широко усміхається і наближається до мене, — я дещо хочу зробити. Певна, ви будете дуже здивовані, — зупиняється, коли між нашими тілами залишається десяток сантиметрів. 

    Задирає голову, зазираючи у мої очі. Я ж ціпенію. 

    Дозволяю янголятку провести своїми маленькими пальчиками по моєму животу і вниз до лінії рушника. 

    Борюсь сам із собою, адже мені хочеться трішки позалицятися до дівчини, а вже потім проводити діалоги у вертикальному положенні наших тіл. 

    Це вперше мене так штормить. 

    Вперше я завмираю в очікуванні, а не навпаки.

— Я швидко, — шепоче. Знову борюсь із бажанням, але цього разу, щоб не прикрити повіки та сповна насолодитися нашим першим поцілунком. — Обіцяю, — розноситься у районі губ.

   Але тільки-но я налаштовуюсь, що буду цілуватись з янголятком, вона робить те, чого я не чекаю: тягне донизу рушник і з шаленою спритністю опиняється за моєю спиною.

    — Отже, це ти, пінгвінчику? 

    — Що? — розвертаюсь до дівчини, не задумуючись над тим, що у мене член стирчить як ніколи в житті.

Анотація до книги 

— Босе, я тут подумала…

— Що вже цього разу спало на твою “розумну” голівоньку? — дівчина розглядає свої нігтики.

— А може, мені вас звабити? — складає губки бантиком.

— А всього мить назад ти була зразковою секретаркою, — сідаю на край столу. — Дістала! Як же ти мене…

— І я вас обожнюю, босе!

Книга знаходиться тут

Бажаю вам спокійного вечора!

Ваша Уляна Пас!