Запрошую!

 

Вітаю!
Щиро дякую всім за підтримку нової історії. Дуже приємні ваші хвилювання за героїв.

NxVR1YJ7czgg1q86MBxSb6dWrQkG9ZCjmIxyJHX-whWjSq7aWi1GNc0txK5dQat1rQ2V_tP7OWVFcM6fRNwgZ4odt886-RZkWMYSrH6tHEHKtt3LQ1fW16lJOcZMsxxYJ89LbFeYg4r5ZuRoig-RUOrhe-lKYPqncr9zXQQ83jEy8DjEf9HS_R8McQAHdw
(натиснувши на картинку ви потрапите до твору)

Маленький уривок:
— Завтра ми повертаємось, а ти навіть на лижі не стала, — опускає погляд Ден.

— Мені тут добре, — повертаюся до панорамного вікна. Панорама чарівна. Навколо ліс, сніг, багато світла та траса як на долоні. — Дене, пообіцяй, що мої нічого не дізнаються! — з надією дивлюся на хлопця. — Мені тато ніколи не пробачить за брехню, — на очі навертаються сльози.

— Катю, — витирає куточки рота серветкою, кидає її на стіл, зустрічаючись з моїм поглядом. — Я зроблю все для цього, обіцяю.

Декілька миттєвостей дивлюся в очі, щоб зрозуміти. Я вірю йому, вірю в його щирість та безвихідь. Сестра не залишила хлопцю вибору.

Тільки в грудях дзвенить, голосно, з вібрацією, серце ніби відчуває, що попереду у нас багато випробувань.

Запрошую до читання!
Також хочу познайомити вас з чудовою історією від Таї Стрельцовой. 

ddngW52N-6Q2nGLFXCzsUes8Q1rjAqpS7u1onZtR9lQjRpWXArpt0hBcKq-VE3ZEE-3jfZmsiXZoQRvahKZ2bgeqm7rr9fQDwja4jSHygkpv0IprnrhFPHmtOimbzV6-XBjBxVvTQTpp-J8xoyF8GoghMXLuB0gvrjQam1EpYuoqwim06P-oSc80InAdhQ
(натиснувши на картинку ви потрапите до твору)

Уривок:
- Привіт, — підійшовши впритул до Соні, привітався Сава.

— Пр-ривіт… — несміливо відповіла вона, озирнувшись на всі боки.

Ну, треба ж! Вдруге за день її бачать із Савелієм! Знову шепоту за спиною не уникнути. Бо букет, який він тримав у руках, гріх не обговорити! Незвичайний такий… З різних видів квітів скомпонований. Троянди, орхідеї та ще багато інших рослин, назв яких Соня не знала. Якісь дзвіночки, білі суцвіття… Дуже гарно! Це змогла побачити навіть за вечірнього освітлення.

— Це тобі, — простяг їй букет Сава.

— Мені? — перепитала якось на автоматі.

Просто повірити не могла. Ніхто ніколи не дарував їй квіти. Того нещасного обов’язкового тюльпана щороку в школі на 8 Березня, який дарували кожній дівчинці від колективу хлопчиків, до уваги не брала.

— Звичайно, — кивнув Савелій, широко посміхаючись.

А в неї руки, наче приклеїлися до тіла, не наважується потягнутися за квітами. Скільки ще так стояла б, якби не Таня, яка буквально направила її руку, за яку трималася, до букета. І так ніяково стало від цього заціпеніння.
Саме сьогодні ви можете придбати цю книгу зі знижкою.

❤️М.К❤️

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тая Стрельцова
28.12.2022, 19:18:25

Дякую! І успіхів Вам у творчості!!!

avatar
Міка Стів
28.12.2022, 14:54:47

Дякую❤️

Показати 2 відповіді
Міка Стів
28.12.2022, 18:48:51

Мілана Кім, ❤️

avatar
Рома Аріведерчі
28.12.2022, 15:12:38

❤️

Мілана Кім
28.12.2022, 15:51:52

Рома Аріведерчі, Щиро дякую!

avatar
Олеся Глазунова
28.12.2022, 15:08:30

Такий красунчик не може не полонити)

Мілана Кім
28.12.2022, 15:51:39

Alesia, Сподіватимемося! Щиро дякую!

Інші блоги
Привіт, світ! Давайте знайомитися✨
Вітаю всіх, хто завітав на мою сторінку! Мене звати Mira Dark, і сьогодні особливий день — я наважилася випустити у світ свою першу історію «Там, де пекло безсиле». Це оповідання народилося з любові до похмурих легенд,
Моя щира рекомендація!
Зверніть, будь ласка, увагу на нового автора на порталі, котрий з перших історій, з перших рядків вже зарекомендував себе з неймовірної сторони! Людина, яка памʼятала мене неправильно Він не мав закохуватися в неї. Вона
Перлина від Леона з "Палацу гріхів"
Дивовижно, як людина, що має неабиякий хист псувати життя оточенню, може так добре знатися на подарунках. Бути серед людей не його вибір, але це зовсім не означає, що він неуважний до тих, кого сам обрав.
Альтернативна обкладинка
А ви знаєте, що в історії "Прости мені моє мовчання" був ще один варіант обкладинки. Ось такий: Мені вона теж дуже подобалась, але як зауважили читачі в ТГ, у маленькому форматі це будуть дрібні, незрозумілі деталі.
Обери мене...
Він хоче, щоб я його обрала. Але чи готовий прийняти відмову? Радослав рушив уперед, впевнений, що я піду за ним. Я йшла не тому, що підкорилася його впевненості, а тому, що хотіла почути продовження. — Чого ти хочеш
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше