Гаряча новинка від улюбленої авторки!
Всім привіт!
Я вже не раз писала, що люблю історії Стефанії Лін. Як на мене, вона просто майстриня створювати настільки шалені емоційні гойдалки для читача, що після прочитання книги ти ще кілька днів вгамовуєш емоції.
Сьогодні хочу привернути вашу увагу до її новинки. Це гаряча, емоційна історія кохання та зради. У ролях чоловік, який вбив (навмисно чи ні, поки таємниця) батька головної героїні. І дівчина, яка таємно закохана у вбивцю з самого дитинства й тепер, через рік після смерті тата прийшла помститися. Чи вдасться їй потопити Олександра Гордого? Чи зможе вона протистояти йому, адже все погане, що він зробив з її сім'єю, не змогло стерти кохання, попри те, що вона пручається цьому почуттю з усіх сил…
Від нього залежна
Суворо 18+
Уривок:
Озираюся. В його погляді застереження. Воно липким дотиком торкається шкіри. Спина вмить пітніє. — Я знаю його іншим. — Тоді він має дві сторони. Очі хлопця розширюються. Він бачить когось за мною. — Хто має дві сторони? — лінивий голос Гордого просочується у всі пори. Розповсюджується, як зараза, красою та оксамитом. Немов запрошує на свою темну сторону, а відмовитися неможливо, як би не бажала. — Ніхто, — відповідаю, поки Діма не почав молоти якусь нісенітницю. Обертаюся до Саші обличчям. Чоловічий погляд повільно вивчає нас. Знаходить пальці Діми які тримають мої. На секунду його губи викривлює хижий вищир, а медовий колір темніє, стає чужим та незнайомим. — Ще раз торкнешся Зоряни — забудеш своє ім'я, — коротко й чітко каже. Діма миттю відпускає руку й проковтує клубок страху. — Ми дружимо, — виправдовується. Саша насмішкувато хмикає. Бере сам за руку й, притягуючи за талію, веде на вихід. Слухняно крокую поряд, бо здається сьогодні я почала свою місію по-справжньому. — Я знаю усіх її друзів, Дмитро. Ти ніколи не входив у їх коло. — кидає наостанок. Ми повертаємося у зал. Саша нічого не каже, веде до барної стійки, на те саме місце. де ми стояли нещодавно, вкладає у руки келих й наказує: — Пий. — Я не хочу. Темні брови вигинаються у недовірі. Адамове яблуко ледве помітно смикається, з рештою контролю у нього все чудово. — Пий, Зоряно. Стискаю келих пальцями й роблю великий ковток. На зло йому. Ледве не давлюся, коли рідина обпікає горлянку. Це вже не вода, схожа на вино, а справжній алкоголь. Гнівно відставляю його й зиркаю на Сашу: — Якби я хотіла мати з ким випити, то знайшла б собі цікавішу компанію. — Яку? Тих друзів, які зникли з життя, варто було втратити більшу частину доходів? — саркастично викарбовує. — Чи тих, які ще протрималися кілька місяців, проте не змогли розділити твій біль? Лють розгоряється у сонячному сплетінні. Адреналін вибиває свій улюблений темп у скронях. — Вони хоча б не були його причиною! — кидаю тихо. Краєм ока помічаю, що ми привертаємо увагу. Всі обережно, ховаючись за келихами, танцем чи розмовами, дивляться на нас. Саша теж бачить це. Ховає руки у кишені штанів й розслаблено спирається на стійку. — Ти завжди любила виправдовувати когось, не бачачи правди на поверхні, — уїдливим тоном. — Як і в шахах, Зоряно, ти пропускаєш очевидні речі. — Мені твої натяки ні до чого, ясно? Я хочу додому. Суворий вираз обличчя натякає, що ніякого додому поки не буде. — Удаючи мою пару ти повинна працювати на розвиток мого бізнесу. Нервовий сміх рветься з грудної клітки. — Знущаєшся? — Пиріг відмовляєшся дати, проте прийшла з помсти. Бажаєш зруйнувати моє життя, вважаючи, що маєш на це право. Захотіла у моє коло спілкування? Це початок. Вчися бути корисною. Гнів допікає. Мабуть, навіть кістки вибухають від обурення. Роблю маленький крок до нього, кладу руки на грудну клітку й сичу: — Не смій наказувати мені, чуєш? Я не маленька Зоряна яка заглядала тобі до рота… Він перебиває мене: — Так, тепер ти Зоряна, яка бажає зазирнути у моє ліжко, чи не так, пані ескортнице?
Впевнена, ця історія западе вам у душу!
Також не буду дуже вдячна, якщо підтримаєте мій "Шепіт Води". Нарешті на сайті будуть опубліковані усі частини роману.
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиО, це й справді гаряче!
Дякую, Лесюню))Дуже-дуже приємно, що і ця книга тобі сподобалася))) Неймовірно щаслива це знати))) Тобі натхнення та миру))
Дякую за рекомендацію!
Неталі МакКензі (Netaly McKenzie), Впевнена, вона не залишить байдужою!)
Повністю згодна, всі книги у Стефанії дуже яскраві і чуттєві, і ця не виняток!
Мар, Згодна))
Мені все подобається, що суворо 18+))) Дякую за рекомендацію!!! Нехай читачам смакує!!!
Леся Найденко, у кожного свої вподобання))))
У Стефанії справді всі історії дуже емоційні.
Дякую!
Ліна Алекс, Цим вони мене і зачіпають))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати