Легенди "Лігва Змієва": Скарби Мазепи

Привіт, любі мої! 

Пдготувала для вас чергову цікавинку з новорічного оповідання "Лігво змієве".

Підписуйтеся, щоб першим дізнатися про мої новинки!

Жодним словом вона не обмовилася про зустріч з золотим смичілем. Не розповіла, як випадково вичитала на містичному сайті легенду про таємничого змія з Дорогожичів. Як у відчайдушний надії рилася в інтернеті, і врешті знайшла заклинання, яке мало прикликати з лігва велесового змія й змусити поділитися скарбом. Мазепиним скарбом, як там писали.

Нещасний Мазепа. Де він прикопав незліченне багатство, на яке можна було купити весь Київ?

Іван Мазепа був одним з найбагатших людей свого часу. В нього позичав гроші сам шведський король!

Скарб Мазепи є одним з найзагадковіших та найдивніших втрачених скарбів України поряд із золотом Полуботка, спадком Сагайдачного, бібліотекою Ярослава Мудрого, клейнодами Данили Галицького.

Мазепа був живою легендою свого часу. Він був на короткій нозі з правителями Роійської імперії та Швеції, Польші й Молдови. Батурин, гетьманська столиця, ломився від золота. Мазепа отримав багато нагород, в тому числі чотири ордени, які також безслідно зникли. 

В скарбниці гетьмана були і залишки майна заарештованого гетьмана Івана Самойловича, і прибутки з численних податків, в тому чслі на оренду і імпорт товарів.

Цікаво, що за часів І. Мазепи військова та особиста скарбниця гетьмана були неподільні. До неї стікалися всі фінансові потоки Гетьманщини, а потім з неї ж ішли витрати на будівництво храмів, друкарень, навчальних закладів, спорядження та утримання війська, подарунки послам та великим государям. І Мазепа дійсно витрачав величезні суми на мецентатство.

Тікаючи, Мазепа зміг взяти з собою лише частину своїх гетьманських клейнодів та особисто отриманих нагород, які, до того ж, були викрадені з його могили у першу ж ніч після поховання.

Кужди поділася решта? Кажуть, частину статків він вивіз у Молдову. Є свідчення, що пе­ред са­мою вте­чею Ма­зепа, зібрав­ши ко­заць­ких стар­шин, ска­зав: "Не­хай ко­жен за­копає в зем­лю все до­роге, що є у нь­ого..." і нап­ра­вив­ся до Ба­тури­на, де про­був тіль­ки од­ну ніч. Батурин захопили швидко завдяки зраді, але коштовності зникли. Люди все ще шукають золоту карету, на якій нібито Мазепа приїхв до Бендер.

Яворницький вважає, що скарби навічно поховані на дні Дніпра: "Пер­шим прис­ка­кав до Дніпра геть­ман Ма­зепа й не­гай­но поспішив пе­реп­ра­вити­ся че­рез Дніпро: він привіз кіль­ка мішків срібла й дві боч­ки зо­лота, крім то­го безліч іншо­го «доб­ра». Чер­вня 27 чис­ла в 4 го­дини дня Ма­зепа та кіль­ка й­ого од­но­думців сіли у чов­ни й по­чали пе­реп­равля­тися з дніпровсь­ко­го ліво­береж­жя до пра­вого бе­рега. Але оскіль­ки з ним не бу­ло ба­гато каз­ни, то й­ого лю­ди по­чали то­нути, і Ма­зепа на­казав ки­дати гроші за борт, і так «май­же три долі» то­го ба­гатс­тва опи­нили­ся на дні Дніпра."

А от Костомаров вважає навпаки: "Та все ж та­ки Ма­зепа встиг­нув вхо­пити із со­бою ве­личезні на той час гро­шові су­ми. Він мав мож­ливість уже у своєму виг­нанні да­ти Кар­лу XII у борг 240000 та­лерів, а після смерті Ма­зепи, як ка­жуть, знай­де­но бу­ло 160000 червінців, крім срібно­го на­чин­ня й різно­манітних прик­рас".

Схоже, ця загадка так і залишиться таємницею.