Просто хочу поділитися новою главою "Поневоленої". Без лишніх слів.

Уривок:

Поки чайник нагрівається, чогось згадую Віктора. Цікаво, де він зараз? На роботі? Вдома? У чергової коханки? Чи, може, їде до нас? Від цієї думки спина вкривається дрижаками.

 Закипає чайник і я наливаю окріп у чашку, де вже лежить пакетик. Мені хочеться позбутися думок про нього, але я не можу. Все уявляю, як він знаходить нас з Корнійчиком і знищує мене, стирає в порошок. Беру гарячу чашку в руки, але продовжую стояти й незрячим поглядом дивитися у вікно.

Думаю, він міг би навіть піти на вбивство. Безперечно. Знайти мене і позбутися власноруч, аби я не мішалася в нього під ногами, припинила бути скалкою, що весь час заважає.

Несподівано двері позаду мене різко відчиняються і мені здається, що це він… Здригаюся і через це проливаю трохи чаю на руку.

— Ай! — ставлю чашку назад на підвіконня. — Прокляття!

— Каміло, що сталося? 

Олег опиняється поряд, кладе долоню на мою спину і дивиться на почервонілі пальці.

— Обпеклася, — заплющую очі, намагаючись не завити від болю, прикушую губу. — Чай пролила. 

— Зараз принесу аптечку, чекай, — каже він, ніжно гладить кілька разів спину, напевно, бажаючи мене втішити, і йде.

А я починаю ридати вголос. Не тому, що мені боляче. Просто розумію, що Олег не мій. І ті почуття, які встигли розквітнути за кілька днів, лише розростаються в грудях. З кожною хвилиною, що проводжу поряд з ним.

Коли начальник повертається, я все ще плачу, витираючи здоровою рукою сльози. Він кладе на підвіконня балончик з пантенолом і без лишніх слів обіймає мене з наміром заспокоїти. Притуляюся головою до його плеча, але продовжую плакати. Мені одночасно так добре, але й боляче через те, що нам не бути разом. Через те, що в нього є сім'я. 

— Ну чого ж ти, Карино? — каже ніжно й починає гладити моє волосся. Мені подобається тулитися до нього, відчувати себе слабкою в його руках, але захищеною від усього іншого світу. — Це ж всього лиш опік. Ну…

Я не відповідаю йому. Боюся, що він просто відпустить мене і все… Знову залишусь сама, не захищена й нікому не потрібна, крім монстра, який мене ненавидить.

ЧИТАТИ "ПОНЕВОЛЕНУ"

Промо (під подушку) на "Розкраяне": FiwWc8xy (використано)

Промо на "Діда": dzOPw0Z2 (використано)

Бережіть себе! Мирного неба!