Минула ніч — Миколайчик вирішив на мене забити, тож нікого бажаного і не дуже у квартирі не зафіксовано. Усі ви, чоловіки, однакові. І ти, Миколо, не виключення. Ось!

Проте зловила музу разом із шизою і знов оживила мітлу. Творчий процес триває. Але тут уже можна ознайомитися із черговими полюваннями на мреців. "Вишневий відблиск місяця" радо поділиться своїми таємницями! 

— Зараз не час стосунки з'ясовувати. Нам від тіла позбутися треба. — диявольський смішок, що вирвався з прекрасної білявки, повернув мене до реальності.

— Хіба він сам не розвіється? Він же привид... — я здивовано задивилась на кохану.

— Ох, кицюнечко, мій головний привид — це ти... Тягнешся вперто слідом, виникаєш із нізвідки, і ніде від тебе не сховаєшся — навіть у власному кабінеті знайдеш, навіть за моєї відсутності! — від цих слів мені мало стати, мабуть, соромно чи хоча би прикро, проте стало приємно і навіть весело, — А він повстав із попелу, щоби сюди прийти! — від кожної промовленої нею фрази прозирало уїдливим глузуванням.