Святковий марафон Санти.

                   Доброго вечора, мої любі!!     

   Сьогодні казковий вечір, в який трапляються дива. Вітаю усіх вас з прийдешнім святом, бажаю аби кожного торкнулося диво, та до кожного прийшов святий Миколай. Від себе ж дарую вам коротку святкову історію, наповнену кохання та добрими справами.

                   СВЯТКОВИЙ МАРАФОН САНТИ.       

         

                                     Уривок!

Опустила очі, зробивши ковток запашної кави.

— То, що Марто, ти зі мною? — Порушив незручну паузу чоловік.

Великими очима глянула на нього не зрозумівши про, що він, та пригадавши його прохання знітилася. З однієї сторони хотіла, а з іншої, лячно. Вони ж не знайомі.

— А, це буде зручно? — Розгублено запитала.

— Це буде, дуже зручно, а ще ти долучишся до мого марафону добрих справ, і я впораюся швидше. Чи може ти чекаєш гостей?

— Ні, — опустила очі. — Не чекаю. Це будинок батьків, вони на відпочинку, а я... — Замовкла бо була готова, розплакатися.

— Проліски, збирала. — Жартома кинув Ілля.

— Угу. — Розгублено кивнула головою, погоджуючись. Поглядом червоних очей глянула на чоловіка.

— То може поїдемо? — З надією запитав чоловік, а тоді з інтригою додав. — Там на вулиці сніг пішов, від цього так казково.

Наче не вірила йому, схопившись подалася до великого вікна у вітальні. Під світлом нічних ліхтарів, сипав густий дрібний сніг, переливаючись та виблискуючи у світлі.

— Як гарно. Немов у казці.

— Ти віриш у дива?

Почула за спиною. Від цього тембру перехопило подих. Побоялася оглянутися, лиш зробивши ковток кави здавлено відповіла.

— Ні, не вірю. — Зітхнула. — Я знаю, що ви Санта, і все таке, але...

— Марто! — Перебив її чоловік.

Він замовк, і це змусило дівчину оглянутися. Пильний погляд, темних очей прикипів до неї.

— Ви осуджуєте? — Схвильовано запитала.

— Марто, давай на, «ти». — Зробив ковток кави. — Я не осуджую, та якщо ти вже в дива не віриш, то може поїдемо їх творити разом?

Кліпнула очима. Вагалася, трохи було лячно.

— А поїдемо! — Різко глянула в очі чоловіка, адже таки хотіла поїхати з ним...

           СВЯТКОВИЙ МАРАФОН САНТИ

БАЖАЮ УСІМ ЗАТИШНОГО, ЧАРІВНОГО ВЕЧОРА ЗІ СВІТЛОМ ТА ТЕПЛОМ!!!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Дуже казкові історії

Лія Тан
18.12.2022, 18:03:30

Олена Булавінець, Щиро дякую, моя хороша!!! ❤️Бажаю чарівно-казкової ночі.

Інші блоги
Іноді найважче — не піти, а відпустити...
Привіт любим читачам! ❤️ Є зустрічі, які тривають лише мить, але залишають слід набагато глибший, ніж стосунки, що тривали роками. У новому розділі на вас чекає момент, коли минуле наздоганяє теперішнє, а майбутнє
Обрана. ВІчна МатрІархиня
«ОБРАНА» — ГЛАВА 30. Минали роки. Десятиліття. Століття… Змінювалися покоління. Народжувалися нові Хранителі. Старійшини передавали свою мудрість. Чотири клани жили у світі, який колись почався з одного
Коли минуле стає твоїм єдиним катівським мечем
Чорнобог і Бісиця Усі ми ногами в’язнемо в чомусь, що намагалися назавжди поховати під шаром днів, утекли на інший край материка чи просто змусили себе забути. Але що станеться, якщо ця тінь не просто наздожене, а принесе
Обережно спойлер! + ❤️❤️
— Мала, ти мене зараз на побачення запрошуєш? — А що, не можна? — Можна, Булочко. Навіть потрібно. — Тоді о сьомій. І гаманець можеш не брати. Я тебе запросила, отже, я й плачу! — Домовилися. Але в мене теж буде
Нова Книга! «поглинач ДемонІв» Слеш 18+
А що, якщо для порятунку світу тобі доведеться не худнути, а навпаки — набирати вагу? Знайомтеся, це історія Кіріана — молодого, гордого воїна, який мріяв рубати демонів мечем, а натомість отримав долю Судини.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше