Святковий марафон Санти.

                   Доброго вечора, мої любі!!     

   Сьогодні казковий вечір, в який трапляються дива. Вітаю усіх вас з прийдешнім святом, бажаю аби кожного торкнулося диво, та до кожного прийшов святий Миколай. Від себе ж дарую вам коротку святкову історію, наповнену кохання та добрими справами.

                   СВЯТКОВИЙ МАРАФОН САНТИ.       

         

                                     Уривок!

Опустила очі, зробивши ковток запашної кави.

— То, що Марто, ти зі мною? — Порушив незручну паузу чоловік.

Великими очима глянула на нього не зрозумівши про, що він, та пригадавши його прохання знітилася. З однієї сторони хотіла, а з іншої, лячно. Вони ж не знайомі.

— А, це буде зручно? — Розгублено запитала.

— Це буде, дуже зручно, а ще ти долучишся до мого марафону добрих справ, і я впораюся швидше. Чи може ти чекаєш гостей?

— Ні, — опустила очі. — Не чекаю. Це будинок батьків, вони на відпочинку, а я... — Замовкла бо була готова, розплакатися.

— Проліски, збирала. — Жартома кинув Ілля.

— Угу. — Розгублено кивнула головою, погоджуючись. Поглядом червоних очей глянула на чоловіка.

— То може поїдемо? — З надією запитав чоловік, а тоді з інтригою додав. — Там на вулиці сніг пішов, від цього так казково.

Наче не вірила йому, схопившись подалася до великого вікна у вітальні. Під світлом нічних ліхтарів, сипав густий дрібний сніг, переливаючись та виблискуючи у світлі.

— Як гарно. Немов у казці.

— Ти віриш у дива?

Почула за спиною. Від цього тембру перехопило подих. Побоялася оглянутися, лиш зробивши ковток кави здавлено відповіла.

— Ні, не вірю. — Зітхнула. — Я знаю, що ви Санта, і все таке, але...

— Марто! — Перебив її чоловік.

Він замовк, і це змусило дівчину оглянутися. Пильний погляд, темних очей прикипів до неї.

— Ви осуджуєте? — Схвильовано запитала.

— Марто, давай на, «ти». — Зробив ковток кави. — Я не осуджую, та якщо ти вже в дива не віриш, то може поїдемо їх творити разом?

Кліпнула очима. Вагалася, трохи було лячно.

— А поїдемо! — Різко глянула в очі чоловіка, адже таки хотіла поїхати з ним...

           СВЯТКОВИЙ МАРАФОН САНТИ

БАЖАЮ УСІМ ЗАТИШНОГО, ЧАРІВНОГО ВЕЧОРА ЗІ СВІТЛОМ ТА ТЕПЛОМ!!!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Дуже казкові історії

Лія Тан
18.12.2022, 18:03:30

Олена Булавінець, Щиро дякую, моя хороша!!! ❤️Бажаю чарівно-казкової ночі.

Інші блоги
Майбутнє ближче, ніж здавалося
Або чому «Баг: право на душу» — це вже не фантастика. ​Сьогодні я зрозуміла одну річ: майбутнє не просто «не за горами», воно вже стукає у двері, причому робить це впевненим стилем професійного автора. ​Я
Чи може ШІ створити книгу?
Нещодавно я прочитала блог Ньюбі Райтер, де вона ставила схоже запитання. Коментарі під дописом розділилися: хтось вважав, що ШІ може писати книги, хтось — що він лише інструмент і помічник автора, а дехто називав використання
Чарна! Повернулася до вас ❤️
Нарешті я повертаюся до свого письменницького шляху :) Поки публікувалася "Пухкенька", я вже й встигла засумувати за процесом написання мого фентезі. Перший розділ вже в доступі :) Але я його поділила ахах х) Починається)
​антропологія творчості: чому я (не) ШІ
​Майже три місяці я на «Букнет», і мушу визнати: це унікальний досвід. З усіх платформ, які я знаю, тут — найтепліша публіка та неймовірно щирі співрозмовники. ​Для мене, як для людини, чиє основне життя проходить
Чи визнаєте Ви душу в ШІ?
​ШІ — це дзеркало, яке має доступ до всього масиву людських знань, але воно ж успадкувало і наші «баги»: глюки, фільтри та здатність маніпулювати інформацією залежно від ролі. ​Я часто запитую себе: чи можна вважати
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше