Інколи У ПІтьмІ

Інколи у пітьмі, сидячи без світла у квартирі, до мене приходять запитання: Хто я? Звідки прийшов? Куди йду і на що сподіваюсь? Чому я тут? І яка користь із мене?..

"Я повернув щоденник на полицю, хоч хотілось читати далі. І поки ми із сином спускались сходами вниз, я подумав дивну річ: ми згадуємо щось у минулому про себе, якісь вчинки, і робимо висновок про те, хто ми. Нам постійно потрібно розуміти, які ми... яка наша роль. І для цього використовуємо спогади. Це ж так безглуздо? Врешті-решт, це просто роль. ПЕРсона. Де точне означення для того, хто ми зараз? Хто ми насправді? І якщо запитати себе “Хто я?”, то хто у цю мить поставить це питання?" (с) Мій новий роман ДАКА

Буду радий бачити вас серед читачів, якщо у вас також інколи зявляються у голові дивні думки)

Анотація: Молода співачка Дака виявляє всередині себе чужу душу геніального композитора, а відомий кіноактор Том стикається із роллю, котра може стати фатальною для його життя. Їхні долі переплітаються, і обом починає загрожувати жахлива Сутність.

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лара Роса
18.12.2022, 14:35:02

Думки інколи бувають ще й більш дивними)

Остап Соколюк
18.12.2022, 15:52:07

Лара Роса, ахха)) це точно)) мені подобається як ви це сказали))

Інші блоги
Я, коротше, як зазвичай
На вулиці ніч, а я сіла писати... Опустимо той момент, що в мене ввечері не було світла, а вдень я складала іспити(завтра на мене чекає останній) Ідею для дитячого оповідання я носила з собою близько місяця. Надихнув мене один
Це буде наш секрет...
Всім привіт! Маю для Вас сьогодні знижку. Я під забороною - Заблукала, Принцеса? - Голос нареченого сестри звучить з глузуванням, а я червонію до кінчиків вух і намагаюся натягнути назад свій светр. Як я могла переплутати
Третя частина серії "Зона відчуження."
Всім привіт. Довго писати не буду бо ніхто і так читати не стане, але якось совість не дає залишити все на закінченні другої частини на довгий час. Правда, уже попереджаю, що відразу вийде лише пролог і кілька розділів,
Він ніколи не відпустить мене...
Хочу влаштувати Вам чудову неділю! Хоча б постаратися) Це все знижки!) Буду тобою володіти - Я казав, що тобі не вдасться сховатися, - стискаю подарований ним букет. Шипи завдають біль, але я навіть не кривлюсь. Страх заглушає
Початок публікації "Треуран. Тіні над пісками."
Дорогі читачі, З великим задоволенням оголошую про початок публікації другої книги з серії хронік Треурану під назвою "Треуран. Тіні над пісками". Ваша підтримка та відгуки на першу книгу, "Прокляті землі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше