Арти, три оновленя, і флешмоб набирає обертів!

Оновлення вже доступне. Макс впорався з першим випробуванням на посаді секретаря і справив на Ліку неабияке враження. Але випробування виявилося зовсім не останнім в цей день. https://booknet.ua/.../povernisya-yakshcho-nasmlishsya...

" - Знаєш, Максе, це неподобство і самоуправство. - Лі явно хотіла сказати це суворо, але посмішка і блиск очей видавали її повну задоволеність моїми діями. - Ти так більше не роби. Просто не пускай сторонніх або нехай виходять своїми ногами. Але цього разу я з тебе списую романтику і доставку. Ти тільки передивись отут - вона показала на моніторі список. - І відміть оцих людей і фірми. Їм не давай годин на відвідування і всіх одразу з’єднуй зі мною. Отут кнопка. Бачиш?

- Бачу.

І ця туди ж. У мене ідеальний зір. Чого я маю не бачити ту кнопку?

- Тоді до вечора займись вивченням діловодства. В кінці дня у референтки візьмеш завдання на тиждень. До речі ти її не бачив?

- Не бачив. - сказав я злорадно. - Але це неправильно, коли керівник розшукує підлеглих.

- Неправильно. - єхидно згодилася Лі. - Бо це як раз твоя робота.

- Ну раз так, то я знаю, де вона. - показав я себе з кращої сторони. - Вона у твоєму кабінеті.

- І коли тільки встигла туди зайти? - здивувалася Лі.

- Не відаю.

- Так звідки ти взяв, що вона там?

- І справді не здогадуєшся? Я тобі казав про ідеальний слух?

- Ти про все у собі так кажеш.

- Бо це правда, Лі. Але навіть якби у мене зі слухом було не ідеально, я б все одно почув її викрики. Навіть глухий почув би. Я ще подумав, що ти з нею сваришся.

Лі подивилась на мене вражено, а потім перевела погляд на двері, наче могла крізь них щось побачити."

Лі приємно здивована. Навіть романтику зарахувала (до речі чому саме романтику,хто як думає).

Але що це?

Що за крики почув Макс, і на кого могла кричати референтка, якщо в кабінеті нікого не було?

Чекаю на ваші версії в коментарях.

Дякую за підписки й додавання історії до бібліотек.

Бережіть себе і тих, кого любите, читайте гарні книги й добре відпочиньте в ці вихідні, відновіть сили під цікаві й веселі історії

Оновлення історії ЧЕРВОНА ШАПКА І ДРУГИЙ ШАНС теж уже доступне. https://booknet.ua/.../chervona-shapka-drugii-shans...

"Лише під вечір ми згадали, що гості от-от з’являться, нарешті вилізли з ліжка і почали готуватися до приходу батьків.

Кася уважно подивилася на мельхіорові виделки й ножі, що залишилися мені від бабусі, й сказала, що треба сховати все гостре і важке.

На всяк випадок.

-Насмішила. - зверхньо сказав я і поцілував її в ніс. - Батько голими руками з того Олега зробить мокре місце, а вітчим побоїться битись,навіть якщо у нього в руках буде Зірка Смерті. Він навіть від тебе втік. Які ще гострі предмети, не переймайся.

-Ну тоді у нас все готово? - з сумнівом запитала Кася, оглядаючи кухонний стіл. Ми вдвох тільки що притягли його в кімнату і накрили бабусиною білою скатертиною, на якій сліди від згинів ніяк не хотіли розходитись.

І тут пролунав дзвінок у двері, і все завертілося з шаленою швидкістю і досі не перестало закручуватись.

Питаєте як все пройшло?

Спочатку за планом. "

Ого, так ліжко все ж було?

А що тоді не за планом - читайте й дізнаєтеся ))) 

Ця історія - з новорічного флешмобу #кожного року 15 грудня

І там ще багато історій, а буде ще більше #кожного року 15 грудня - заходьте і радійте широкому вибору новорічних смаколиків.

Картинка клікабельна.

І нарешті фентезі. Передостанній розділ.

Хто ще не читає, приєднуйтесь. Історія завершується - як завжди сподіваною несподіванкою. І до речі містить в собі початок нової історії про магічну Академію Троянд ;) 

https://booknet.ua/.../odruzhus-z-princesoyu-nedorogo...

"І коли дерева розступилися, ми дійсно побачили напівзруйновану каплицю. З неї вийшов... Вийшло… Ні, випливла постать в капюшоні, через який просвічували дві червоні жарини.

Невже?

-Сір Інгвар, ви мене обдурили, пообіцявши монаха, що нас обвінчає, чи принц-консорт його вбив або прогнав? - довелося мені спитати сіра зрадника, щоб не мовчати.

-Не прогнав, мила княгиня, прекрасна наречена. - ввічливо відповів принц-консорт, хоч його ніхто ні про що не питав. - Я відіслав його з важливим дорученням. Бо не годиться, щоб володарку Довгого Королівства вінчали потайки якісь ченці, нехай і з дозволом на вінчання.

-А що годиться, віддавати мене за сина зрадника-некроманта? - спитала я, хоч це було і риторичне питання. - Видавати мене проти волі, це годиться? Нащо мені й королівству цей Валеріан? Його збіднілі пустельні землі прилягають до володінь Її Величності. Може краще вона за нього вийде, Ваша Світлість? Ви ж їй не принесли ніяких земель, і родового замку, здається, теж. - ущипливо додала я, з жахом думаючи, що мені ще складати йому іспит з риторики.

- Вважайте, що іспит ви уже склали, Ваша Високосте. - відповів принц-привид на мої думки. - Ваша аргументація бездоганна, а емоції виважені. Ні, її величність не вийде за Валеріана. У нас з нею уже є один замок, нам тільки другого не вистачало. І в цьому лад ніяк не наведемо.

-Дякую за те, що прийняли іспит, принце. Але за Валеріана не піду.

-Не підете. - згодився принц-консорт. - Адже ви уже в шлюбі з ним, як би не було мені вам про це нагадувати. "

Яка примхлива доля.

Невже її величність задумала переморити всіх ворогів імперії з допомогою шлюбу з новою володаркою Довгого Королівства?

І як до цього поставиться Інгвар?

Завтра дізнаємося )