Три оновлення, Слр, арти й об'ява по фентезі.

ПОВЕРНИСЯ, ЯКЩО НАСМІЛИШСЯ - оновлення уже на сайті https://booknet.ua/.../povernisya-yakshcho-nasmlishsya...

"- Максе, подивись уважно на шановного відвідувача. - наказала Лі.

Я подивився уважно.

Зросту в ньому біло немало, але все одно я вище на пів голови. А морально - так і казати нема про що.

Тип, що з ноги відчинив двері в кабінет Лі, був уже досить дорослий. Щоб не сказати старий. Може й під сорокет.

Пенсіонер практично.

Вираз пики наглющий, як в кота, що побачив сметану і впевнений, що вона буде його, щоб не казала хазяйка й куди б не ховала.

Які ми самовпевнені.

Одяг, як в манекена з бутика, ну такоє. Дорого-богато, але не стильно.

Терпіти таких не можу. Самовпевнений тут я. І красивий. І безпосередній. А двоє таких в одному приміщенні несумісні.

Тобто залишитись має хтось один.

І цей хтось явно не він."

Цікаво, Макс і правда такий простодушний, чи свідомо знущається з небажаного відвідувача?

І хто ж насправді записав на прийом цього трамвайного хама?

Завтра дізнаємося не тільки про це, а можливо і про стрімкий кар'єрний злет Макса.

Дякую за вподобайки й додавання книги до бібліотек , підписки й чудові коментарі.

Побачимося завтра.

ЧЕРВОНА ШАПКА І ДРУГИЙ ШАНС - оновлення уже доступне https://booknet.ua/.../chervona-shapka-drugii-shans...

"І тепер, коли ми про все домовились, Кася позіхнула, як сонне кошеня, й щільніше загорнулася в бабусину кофту, наче збиралася спати в кріслі.

- Що ти, Кась? Не треба спати сидячи. Ми ж не на вокзалі. Он ліжко. Я послав нову білизну. У ванній поклав рушники й чисту футболку, як раз вийде тобі нічна сорочка.

Вона сонно кивнула і так довго стояла під душем, що я подумав, чи не заснула вона там,бува.

І зазирнув.

Але пропустив найцікавіше.

Вона уже була в моїй футболці. Але все одно видно було ще багато цікавого.

Все ж вона виросла з тих часів, коли я підглядав за нею в шкільному спортзалі. І стала ще звабнішою."

Домовилися, не посварилися і будуть діяти разом.

Але ж ніч попереду.

А Кася поствила умову - тільки не через ліжко.

Як Вік проведе цю ніч, завтра дізнаємося.

Якщо історія подобається, не скупіться на зірочки й поширення в соцмережах для ваших друзів. Їм теж буде цікаво дізнатися проте, чи все у Віктора і Касі вийшло так, як задумано.

І чи Кася відповість на почуття Віктора таким самим почуттям?

Бережіть себе і тих, кого любите, читайте цікаві історії, і все буде добре.

#кожного_року_15_грудня - це новорічний подарунок від авторів флешмобу #богиня_у_квадраті.,який вам сподобався настільки, що більшість книг з нього побували у топі Букнету.

Тож ви маєте уявлення про те, що тут цікаво і є, що вибрати для читання на будь-який смак.

Приєднуйтесь до нашої читацької родини. Вам сподобається!

Заходьте, картинка клікабельна )

А отут уже фентезі. Історія на фінішній прямій. Приєднуйтесь до читання, хто ще не з нами.

ОДРУЖУСЬ З ПРИНЦЕСОЮ, НЕДОРОГО - анонс і об'ява https://booknet.ua/.../odruzhus-z-princesoyu-nedorogo...

"-Сір Інгвар, ви мене вражаєте. - чесно призналася я.

-Як вам буде вгодно, Ваша Високосте. - сухо відповів Інгвар і взявся за вуздечку Ворона.

-Ви мене не тільки вражаєте, а ще й перебиваєте на кожному слові. - уточнила я.- Це неподобство. Чого ви мовчите,. коли вас питає ваша сюзерен?

-Щоб не перебивати вас, Ваша Високосте. - викрутився цей нахаба.

-А. Тоді добре. Так от, з чого ви взяли, що вам дозволено кудись їхати й шукати принцес? І це в той момент, коли ваша сюзерен зламала ніготь, не має на чому подорожувати і перебуває в біді.

-Та що ви кажете? - почав Інгвар.

Для достовірності я тицьнула йому під ніс руку з зіпсутим манікюром. І мало не заплакала, так мені стало жаль зламаних нігтів.

-Оу. - сказав Інгвар, і здогадатися, що він має на увазі, було неможливо. - Що стосується подорожі, то тут поблизу пасеться Зая. Чисто випадково, ваша світлість. А щодо нігтів, то це непоправна втрата. Я можу тільки принести непозбувне співчуття Вашій Високості. Це справжнє горе.

І він , не випускаючи з рук моєї долоні, приклав її до своєї кіраси. Навіть через її метал моя рука відчула, як б'ється його серце. Наче воно хотіло пробити сталь кіраси й опинитися у мене в долоні."

Мені нарешті вдалося залити три останні розділи.

Через те, що довелося спішити, вони не дуже добре вичитані.

Але залишимо це до того часу, як буде стабільний інтернет.

А тепер я поставлю розділи на автоматичне відтворення.

І вони з'являтимуться щоденно, а не через день, на початку доби - одразу після 24:00.

Бережіть себе, ніколи не здавайтесь і читайте цікаві історії.