Життя краще за казку?
Доброго ранку усім)
Щось я цими днями зовсім розклеїлась... Навалилось роботи, трошки захворіла і регулярні відключення світла не дають достатньо часу для творчості.
Ні, любі, я не жаліюся, це хвилинка лірики, бо хочу розказати вам про мій спосіб тримати світло та тепло в своєму серці)
Я вже давно прочитала книгу Анні Ксандр "Ніколи не знаєш, що буде далі..." і мене так захопила ця казка наяву, що не можу не поділитися своїми емоціями про неї.
Історія юної Інни з України та американця Марка, що випадково зустрічається з дівчиною у столиці, нагадала сучасну версію Попелюшки, але лише головною ідеєю, бо ця солодка рапсодія лише готує читача до неймовірного букету емоцій, що чекає на читача та героїв у другій частині - "Ніколи не знаєш, що буде далі. Смак капучино"
Ми ніколи не знаємо, що буде далі, але можемо і мусимо вірити в краще.
І навіть у найтемнішу та найхолоднішу ніч, коли здається, що нічого хорошо в цьому немає, потрібно пам'ятати - світанок завжди приходить, чекаєш ти на нього чи ні. І лише тобі обирати, як провести час до нього - у страху та тривозі чи у трепетному очікуванні нового дня.
Цикл книг БІЛЬШЕ ЗА ЖИТТЯ Анні Ксандр точно подарує вам незабутні враження. Тож запрошую до читання, і не забувайте ставити зірочки та писати коментарі, вони найцінніші для кожного автора!
Бережіть себе, обіймаю)
Ваша, Лоре Лея!
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за рекомендацію цікавої книги ❤
Вірджинія Хоуп, будь ласка)
Чудова історія, перша частина змушує вірити в казку, а друга добряче струшує всі уявлення про ту казку))
А ти одужуй, люба, та тримайся! Зі світлом та теплом в серцях нам нічого не страшно!)))
Юлія Міхаліна, так, рада, що ти також читала)
Оу, дякую, люба за такі гарні слова! Одужуй і не розкисай! Бо ж не все ще зроблено)) А на День Перемоги, як засвітимо Україну, що супутники зависнуть лише над нею))
Лоре Лея, Так вони ж прийдуть гасити, а не відбивати чоловіка)))
Так, історія чудова й дуже тепла)
Лара Роса, перша частина взагалі рекомендована до прочитання усім, хто не вірить у справжнє кохання) єдина проблема, що потім доведеться і собі шукати такого ніжного Марка)
Дякую за рекомендацію! Тримаємось!
Іра Сітковська, обіймаю)
І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила ( Іван Кочерга "Свіччине весілля")
"Я не боюсь ні смерті, ні тортур.
І все ж тобі не загасити світла,
Що з тьми віків та через стільки бур
Проніс народ відважний і свобідний" -
Про Світло в різних значеннях...
так би мовити філолог завжди щось нашіптує)) асоціативне
Іра Сітковська, Часи змінюються, а проблеми українців - ні) от тобі й циклічне буття) раніше не читала цього, дякую)))
Темою для драми «Свіччине весілля» послужив мотив «заборони світла», на який автор натрапив у грамотах литовських князів, які в той час володіли Києвом (1494 і 1506 р.). Там і була коротка звістка про заборону засвічувати світло в домах. Ця заборона тривала, за роздумами І. Кочерги, не менш ніж 15 років. У грамоті 1494 року ця заборона згадується як факт, що вже тривав. У грамоті ж 1506 року її нарешті скасовує новий король Сигізмунд, і посилається в ній на скарги киян. Проте і в грамоті 1494 року теж згадуються скарги селян, але на відміну заборони запалювати свічки це не вплинуло.
Сам Іван Кочерга пише: «Коли я випадково натрапив на мотив „заборони світла“, мотив, що послужив темою для цієї драми, мене захопила в ньому можливість змалювати барвисту картину суто міського життя і соціальної боротьби в стародавньому місті, а на цьому мальовничому тлі створити узагальнений образ боротьби України за свою волю і самобутню культуру»[4].
Іра Сітковська, вау, дуже цікаво)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати