Вітаю, мої любі!

Учора з радістю розповіла вам про пустощі авторів і новий, вибуховий флешмоб #кожного року 15 грудня.

А сьогодні уже знайомлю з першою Снігуркою і чарівником-Санта Клаусом від неймовірної Каміли Дані “Новорічний подарунок для мера, або Снігуроньку замовляли?”.

Марк поважна шишка. Мер міста, заклопотаний по самісінькі вуха. Йому не до жартів та веселощів. Але зустріч випускників, то святе. Тільки от часу у Марка, як кіт наплакав. Кожнісінька хвилина розписана, ретельніше не буває. Але це поки. Поки, Даринка, офіціантка кафе Снігуронька, не пригощає його кавою. Чи точніше, його штани. І тепер графік летить під три чорти, адже Даринка дуже талановита дівчинка, має не одну роботу, а кілька. І чомусь Марк постійно на неї натикається, буквально в кожному куточку свого міста. Можливо доля натякає, що Снігуронька-Даринка теж має належати йому?

Анотація:

— Ти вчителька чи стриптизерка? — ледве стримуюсь. Три зустрічі за три дні. Збіг?

— Даринка я, — ставить пиво на стіл, з побоюванням здіймаючи на мене погляд. Ручками смикає святковий фартух.

— Даринка вона, — намагаюся зрозуміти, чого мене так штирить. Ну підробляє дівчина скрізь, де тільки може. Вранці снігуронька, ввечері — стриптизерка.

— Ти, Даринко, йди, працюй, — і бажано мені на очі не потрапляй.

— Приємного вечора! — натягнуто усміхається.

Відкидаюся на спинку дивана і замість спілкування з друзями спостерігаю за дівчиною.

Усім усміхається, постійно киває головою, як китайський бовдур. Підходить до чергового столика з гамірною компанією. Чоловік починає гладити її по спині, а мене викручує. Повільно опускає руку на дупку.

Все! Припливли!

Вечір обіцяє бути відпадним! 

Читайте захоплюючу історію, насолоджуйтесь передчуттям свят і отримуйте позитивні емоції. Для нас вони надважливі.
Перша Снігурка ховається ТУТ!

З любов’ю, ваша Олеся❤️❤️❤️