Аааааа, Знижки!!!!

Тільки сьогодні на неймовірну історію СТОСУНКИ НАПРОКАТ знижка аж 18 %!!!❤️ 

 Не упустіть можливість поринути у чудовий світ кохання, ревнощів і заплутаних відносин. Ці герої змусять вас ридати відчуваючи шалений біль десь під ребрами та він буде настільки чарівний, що ви бажатимете ще і ще ♥️

насолоджуйтеся ♥️

  • Куди ти мене тягнеш? - я бігла за ним не поспіваючи та зупинилися  ми лише біля новенької ауді.
  • Сідай. - практично наказав він викликавши у мені лише хвилю обурення.
  • Ні. - твердо відповіла я вирвавши руку. - Поки ти не скажеш куди і чого їдемо.
  • Як же з тобою важко… - захитав головою хлопець і потер скроні. - У спорткомплекс.
  • Чого? Я не буду  зараз займатися… по перше у мене немає спортивного одягу, а по-друге, ти бачив годину і…

Та тут відбулося те, чого я навіть у своїх снах побачити не могла. Різким рухом однією рукою він обхопив мене ставши позаду і міцно притис до себе блокуючи руки, ну а іншою затулив міцно рот. Відверто кажучи стало страшно та він наблизив свої вуста до мого вуха і голосно зашепотів…

  • Помовч і послухай. У мене був дуже складний день, завтра я тобі обов’язково все поясню і відповім на всі запитання, але зараз просто мовчки роби те, що я кажу. Домовилися?

Не зовсім добровільно та все ж я легко кивнула. Хтозна, що в нього на умі…  повільно він мене відпустив і відкрив передні дверцята, куди я чемно сіла. Ні, в душі звісно вирувало бажання закричати, що нікуди я з тобою не поїду і хто ти такий, щоб тут наказувати та інстинкт самозбереження спрацював на відмінно, вчасно нагадавши, що злість не крик не найкращий метод вирішення конфлікту.  Всю дорогу я потай спостерігала за цим хлопцем вивчаючи іого профіль і поведінку. Дивно, адже всі відгуки про нього мегапозитивні, люди наввипередки розповідають, який він веселий та привітний. То чому ж мені пощастило побачити іншу сторону медалі. Не в тому місці і не в той  час чи   вперше в житті зірвала джекпот? От якби я зналася на психології то в одну мить могла б скласти психотип і знала б як з ним спілкуватися. - Якби ти зналася на психології, то його послуги були б ні до чого, адже Ілля б не пішов, - підказав внутрішній голос.  - Напевне, - погодилася я. А ще хочу сказати про авто, воно було під стать власнику: таке ж таємниче і незвичне… абсолютно чорний шкіряний салон і лише яскраво блакитна підсвітка на панелі приборів. Красиво… та тут нас різко підкинула скоріш за все на ямі і я зі здивуванням помітила, що жодний м’яз на його обличчі не здригнувся, як зазвичай це буває у хлопців. Навпаки він виглядав спокійним і зосередженим. Що ж… тепер з точністю до 99, 0 відсотків можу зробити висновок, що дратую його тільки я. Та-дам...  Приз у студію.

Коли прибули у спортцентр він відразу завів мене у якось коморку, де був розміщений різноманітний спортивний інвентар і строго сказав:

  • Роздягайся.

Прикусивши язик і поборовши спалах обурення  я таки зняла курточку покірно чекаючи подальших вказівок.

  • Роззувайся. І решту одягу знімай до спідньої білизни. - він так спокійно це сказав, що мені захотілося дати йому добрячого ляпаса.  Та тільки відкрила рот, щоб сказати, що не циркова мавпа аби виконувати трюки, як він мене випередив. - Мені необхідно побачити проблемні зони аби знати на чому акцентувати навантаження та збалансувати харчування а ще зняти мірки та зважити.
  • Я… я не буду роздягатися… - промямлила зробивши два кроки назад.

Він глибоко вдихнув заплющивши очі і я помітила як його руки стислися в кулаки та все ж він спокійно промовив.

  • Ти у лікаря на прийомі теж саме говориш? А як же гінеколог? Значить так, затям: мені начхати на твої форми, ти мене цікавиш  виключно з професійної точки зору і я хочу якомога скоріш приступити до роботи, щоб наша угода дійшла до логічного завершення у максимально короткі строки.

Його слова неприємно різали мій слух незважаючи на те, що і я не палала до нього симпатією. Стиснувши зуби заплющила очі і повільно зняла спочатку светр, а потім і джинси бажаючи, щоб ця процедура чим скоріш закінчилася. Щоки спалахнули з новою силою, коли він підійшов надто близько, так що я відчувала на своєму обличчі його теплий подих. Від контрасту температур шкіра вкрилася сиротами, а коли він легко торкнувся мого живота холодними пальцями, то взагалі тілом пронеслося легке тремтіння. Чомусь в умі сплили кадри з фільму «п’ятдесят відтінків сірого», коли головний герой у пікантній сцені водив по тіло своєї дівчини кубиком крижини. Ні, тільки не зараз… моя уява наді мною знущається, я ж навіть не люблю цієї історії. Ще міцніше замружилася і потрясла головою аби позбутися зовсім непотрібних картин, які заставляли мою кров кипіти від сорому. Та хлопець зовсім не полегшував мені задачу, наче навмисно обійшов і зупинився позаду практично торкаючись моєї спини. У вухах так шуміло, а в голові була повна каша, що я почала рахувати до десять і у зворотному порядку. Раптом він нахилився ближче і обпалюючи своїм диханням мою щоку промовив гучним шепотом:

  • Розслабся,   я тебе не з’їм… - і я з шумом набрала повні легені повітря, а хлопець продовжив, - З тобою все добре. Є певні проблемні зони, але ми їх пропрацюємо і твій хлопець захлиснеться власною слиною, сто раз пошкодувавши, що тебе  втратив… - його тон немов гіпноз проникав у мою свідомість проганяючи звідти всі зайві думки.

Шорсткі пальці ледь дотулилися до моїх і повільно поповзли в гору викликаючи табун мурашок та залишаючи за собою вогненні сліди. Затамувавши подих я наче зачарована тихесенько стояла боячись поворушитися і вивчаючи нові відчуття. Та як тільки він стис мої плечі своїми загрубілими долонями між нами наче пронісся розряд електричного струму і хлопець різко відпустив мене зробивши крок назад. Якась пелена упала з мого затуманеного розуму і розплющивши очі я обхопила себе руками прикриваючи груди. Відчуття сорому знову повернулося нагадуючи, що я стою в одній білизні та викликаючи бажання втікати. Роман звідкись підняв сантиметр і присів переді мною охоплюючи ним талію, ну або те, що від неї залишилося, з кам’яним обличчям, як ні в чому не бувало… Ну та власне нічого не і було, то у мене сталося якесь секундне помутніння скоріш за все на фоні стресу. Остаточно позбувшись відголосків фантомних почуттів я відвернула голову, коли від піднявшись вимірював розмір грудей.

  • Ну що там? - нетерпеливо буркнула я.
  • Ставай на вагу. - я звісно покірно виконала його наказ та в умі все ж покривилася.

Стрілка показала шістдесят сім кілограм і я пильно подивилася на хлопця чекаючи іого реакції. Та він лише розвернувся підняв мій  светр і кинув мені у руки.

  • Можеш одягатися. Нічого критичного не бачу, дарма тільки такий переполох мені влаштувала. Найбільш проблемна зона низ живота і стегна, там об’єм сто п’ять  сантиметрів. Талія - сімдесят один і груди дев’яносто чотири.  Півтори - два місяці активних занять та правильного харчування  і зможеш іти  на міс Україна.  На сьогодні все, а завтра чекаю тебе зранку з усією групою на пробіжці. І не дивися так на мене, ти будеш займатися з усіма тільки по моїх рекомендаціях. А зараз почекай мене біля авто, я через п’ять хвилин підійду. 

Він кудись вийшов, а я почала взуватися, відчуваючи як на очах появляються сльози. Дволичний нахаба. Ось хто він такий.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Оля Пасічник
29.11.2022, 18:12:35

Книга просто неймовірна! Варто читати всім! Варто повчитися у героїв!

Інші блоги
Святкую маленький ювілей з Алексом
Вітаю! Мій Алекс набрав 950 бібліотек! Усвідомлюю, що ця цифра може змінюватися, адже не всі зберігають книги в бібліотеці після прочитання. Наразі то не важливо. Головне, що я дочекалася цієї цифри. Книга "Алекс. Пристрасть
❦ Шелл. Колажі до 38 й 39 розділів, і новий тизер❦
Доброго часу доби, мої хороші! ☺️☀️ Ну що ж... Зі світлом усе ще буває по-різному, і, здається, найстабільнішим зараз залишається лише нестабільність. Та, попри всі обставини, я продовжую працювати
Хто вже так робив?
Я зараз пишу окрім книги, що вже публікую на своїй сторінці, книгу до конкурсу "Дарк-Роман". Відчуття, що я знаю, що приблизно написати, які емоції я хочу викликати, але як? Наскільки це вписується в умови конкурсу? Зараз,
Моя перша платна книга❤️
Привіт!❤️❤️❤️ Сьогодні в мене особливий день, яким я дуже хочу поділитися з вами. Для кожного автора це хвилюючий момент, і я не виняток — сьогодні стартувала передплата на мою книгу "НАЗВИ МЕНЕ КОХАНОЮ"
Письменницьке вигорання?
Всім привіт, давно мене тут не бачили. Я боялася стикнутися з вигораням, але воно мене наздогнало. Тільки зараз я почала з нову писати. Книга ,,Свобода Лісу,, яка на даний момент не оновлюється. Й поки буде знаходитися
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше