Ну як же без знижки? ;-)

Вітаю, любі!

 Сьогодні “Барвистий вікенд” на порталі, тож я теж вирішила доєднатися! Зараз нам всім точно не зайві гарячі емоції та історії про справжнє кохання, хай там що. 

 І саме на такий роман “Два дні”, сповнений палкими почуттями та пристрастями, сьогодні діє знижка!

 Запрошую вас до цієї карколомної історії ❤️

“– Твою ж… дивізію! – він точно не очікував, що дівчину від цигарки оце так скрутить!

Ну так, не “Давідофф” якийсь, чи що там столичні красуні звикли до рота тягнути, але ж і не “Ватра”!

То якого біса?! Алергія в неї на його сигарети чи що?!

Чомусь важко бухнуло в грудях, як ударною хвилею… З якогось дива від кашлю дівчини самому горлянку дерти почало, хоч ніколи не страждав емпатією. 

Ну таке.

Проте зараз точно не до роздумів! Не втрачаючи й миті на марні сумніви, на чистих інстинктах, яким цілковито звик довіряти за останні місяці, Арсен обперся о парапет руками та стрімким ривком перемахнув на той бік тераси. 

Підхопив дівчину за плечі, прямо змусив розпрямитися. Надавив на спину, щоб по собі розпластати, дати опору. Най трохи дух переведе, зрозуміє – є на кого спертись, перевантажить психіку, знявши цей дурний, застряглий цикл у розумі…

Висмикнув недопалок у неї з рук, безжально загасивши о парапет. Не до того зараз! Зосередився, щоб швидко стан оцінити… Здається, спрацювало.

Ось тільки його власні руки якось занадто владно та по-свійськи обхопили дівоче тіло, від якого тільки-но не міг голодні очі відвести. Наче право якесь мав. Чортівня повна, дохла кікімора! Налякає ще.

А кепсько те, що Арсен сам не дуже розумів першопричин шаленого потягу, що охопив його, варто було побачити її на сусідньому балконі три хвилини тому. Настільки потужного, що в жорсткий вузол сонячне сплетіння скрутило! Не перша ж жінка, яку бачить у відпустці, далеко не перша, і всі по боку були, нуль реакції, а тут – наче каменепадом, з головою прибило! Жадібно, примітивно, чуттєво до спазму в горлі… І досі не послабло, що до біса заважало конкретно в цю мить!

– Гей, мала?! Ану дихай! Дихай, вдих-видих, красуня, – наказав, відволікаючи розмовою та з натиском по спині долонею провів. Бо щось підозріло притихла. 

Бас у нього такий, звісно… дзуськи заспокоїть, скоріш налякає вночі. Ще й сам охрип від тих самих сигарет, що скурив за останню добу вже другу пачку. Може тому і погано оно дівчині стало…

Але зараз вона ніби заспокоїлась, прислухаючись, вчепилась в його плечі тремтячими пальцями. Вдих нормальним більш-менш вийшов, хоч і схлипнула тихо. 

І… Та щоб їй! От на фіг було щокою по його грудях терти?! 

Арсена аж пробило по нервах наче справжнім струмом! Струснуло до хребта, на потилиці коротке волосся стали дибки! Ще міцніше притиснути до себе хочеться. Повними жменями вхопити…

Ніби Арсену і так спокуси коло неї не вистачає? Та аж за край!

Повітря навколо них наче розжарилося: пече, поколює шкіру, кинуло в жар! А й так на вулиці ж не зима, жене кров по венах! Треба якось до розуму вертатись. Отямся, командире.

– Ти чого це… Блін, навіть ім'я не запитав ще! Ну вибач, мала, за панібратство, – хмикнув по-доброму, щоб і її розрадити, і самому градус жевріння в судинах трохи знизити. 

Та результату катма!”

ЧИТАТИ…