Залежність від кохання.

Привіт, мої любі Натхненники!!!

Ви знаєте, як я люблю книги де є багато спокуси, кохання та непередбачуваних поворотів тож хочу порекомендувати вам новинку від Стефанії Лін, яка одразу привернула мою увагу))
Назва “Від нього залежна” притягує, хіба ні? Хочеться дізнатися, що ж там за обкладинкою, чому саме залежна, і з яких же причин майбутня головна героїня стала залежною?

От саме тому я пішла поглянути в текст. І мене затягнуло, що наприкінці глави бідкалася, що так мало)))

Отже, маємо дівчину, яка втратила батька і чоловіка старшого на надцять років за неї, який імовірно (тут ще не зрозуміло, як насправді) причетний до смерті її тата. Зоряна бажає помсти й правдами та неправдами потрапляє у коло Саши Гордого ( оце прізвище, одразу ясно, що чоловік не прости) А далі…18+))))

Тому, всі хто обожнюють гаряченьке, я дуже рекомендую зайти у гості))

Анотація до книги "Від нього залежна"

— Якого біса ти тут забула? — ричить в губи. 
Присмак алкоголю залишається на моїх губах ароматом шоколаду. 
— Прийшла до тебе, — шепочу.
— Я думав ненавидиш мене, — зло каже. — Але побачити тебе в ескорті… Дивуєш, Зоряно! 
Проковтую страх. Руки Саші пробігаються по талії, нижче, й опиняються на стегнах, задерши спідницю.
— Я прийшла до тебе, — повторюю наче заведена іграшка.
Вигинає брови. Погляд світлішає, проте гнів у ньому не зникає. Навпаки, додається якась крижана лють:
— Тоді роздягайся прямо тут, зірочко, — зі знущанням каже. — Бо я візьму тебе у коридорі, як справжню ескортницю.
— Ти знаєш, що я не така… — здавлено. Не очікувала, що він поводитиметься так. 
— Знаю, але якщо почала грати роль, то зіграй неперевершено!
— Яку р-р-роль? — лепечу, поки Саша притискає до стіни. 
— Ескортниці, яку ж ще, — хмикає роздратовано. — Чи ти вважала, що не впізнаю доньку Грині? 
Чоловік веде руками вище, добирається під спідницю стискаючи стегна пальцями, водночас дивиться в очі. 
Дихаю, ніби пробігла марафон на швидкість. Серце гупає у ребрах. 
— Це не роль, — вичавлюю.
Саша невесело фиркає й вигинає брови. Не виглядає здивованим, але видно, що не вірить жодному слову. Взагалі. І чудово знає, що я тут забула насправді. 
— О, тобто ти вже ескортниця? Чи все-таки не така?
Замовкаю. Що казати, якщо план руйнується прямо на очах? Я влізла у коло ескортниць аби потрапити сюди, бо інакше ніяк. Проте ж знала, що Гордий впізнає мене. Знала, що у нього будуть питання, чому лізу у його наближене коло після того, що він вчинив рік тому. 
Закушую губу. Потрібно викручуватися. Моя ціль — помста. І щоб подати її холодною, втім апетитною на вигляд, маю прямо зараз вирішити, з якої ж причини прийшла: випадково, бо працюю з тими дівчатами, що залишилися, чи тому, що закохана? В якомусь сенсі другий варіант не буде брехнею, бо я не відчуваю до чоловіка огиди. Я зла, ображена, ненавиджу, але…все одно підсвідомо хочу знайти причину його вчинку. Або ж дізнатися, що все це було плутаниною, брехнею й він не винен…
— Зоряно, — видихає з хижою посмішкою у губи, — я чекаю. 
— Відповідь вплине на щось? — вичавлюю з себе.
Саша відриває одну руку від стегон й кладе її на потилицю. Стискає та притягує до власних губ. Цілує. Жадібно, наполегливо бажаючи щось показати. Інша рука пробирається на внутрішній бік стегон й торкається краю трусиків. Смикаюся, та тільки затиснута чоловічою силою й не маю шляхів для відступу. 
Як могла так провалитися? “Прийшла до тебе..”; “Я не така…”. Дурепа! Почала грати роль — грай до кінця! 
— Ні, — відривається на мить від губ. — Не вплине. 
Важко дихаю. В голові пульсує лише одне питання: що робити? Як вчинити вірно, аби не провалити план помсти? 
— Я прийшла до тебе, — повторюю, наче заведена іграшка.
Чоловік пробирається пальчиками під спіднє. Торкається місця, яке ніколи до цієї миті не знало дотиків від протилежної статі. 
— Отже, таки до мене, — стверджує й водить пальцем викликаючи шалений жар.
— Я…
— Зіронька хоче погратися в елітну ескортницю? Так низько впала без татового виховання? 
Дарма каже це. Холод миттєво мчить тілом. Змушує протверезіти. 
“Ти причина, що його немає. Він помер через тебе” — кричу в душі. 

Дякую за увагу, мої Натхненники.
Книга НЕРЕАЛЬНА!