Остання глава!

Оновлення вже на сайті. Ось шматочок сьгоднішньої проди:  

"Якось, вони поверталися з чергової прогулянки столицею, йшли від початку вулиці, де розташований портальний камінь. Емілі, як це бувало останнім часом їхала на ручках одного  з чоловіків. Зайшовши на подвір’я, Емі скрикнула. Адже на ґанку промальовувався силует Іманоля! Спочатку він був абсолютно прозорий, ледь вловимий і дівчина подумала, що може марить від перевтоми. Але чоловіки теж уже помітили незвичайне явище і схвильовано перемовлялися, сховавши дружину за свої широкі спини.
Іманоль тим часом набув вигляду звичайної людини і сидів тепер абсолютно не розуміючи що відбувається і де він. 

— Агов! Іманолю! Чуєш мене? — Майрон, обережно наближався до чоловіка, одночасно намагаючись зазирнути йому в очі. Знайда повернув голову на звук і, здається, впізнав давнього знайомого.

— Де Емілія? Мені треба в неї вибачення попросити! — Трохи шалено спитав Іманоль, намагаючись встати." 

https://booknet.com/uk/book/emlya-cholovki-drakon-b394183 



AAVR3s79KgmjvoJQBBO4MuH82279Z2M6LOOwvD1Fb-Ou4pUSFROloHG0OLngIC4gLCagzFj_TRPOzbfDeo28iWPoULIBaCoG9fto_VlpdVmG1-w03GGXZgOlFR5k4Ux3A__RiO49tIWoGPompTH5Kd0PehHI6X74h1d4Xxn_5ut0LutNpz_NqVsalimgKA

Всім приємного читання))) А якщо у Вас трошки бешкетливий настрій і душа вимагає котика - запрошую до мого оповідання "Кіт не зрадить"
https://booknet.com/uk/book/kt-ne-zradit-b400975 Де один руденький котик швидко вправить мізки одному чоловіку в депресії. ❤️❤️❤️❤️❤️





0yAZJ0F7QA5w2V-rPGY7940pHuVHjmVnvTlygRVE_D0gg3bkzUZpbbVI1etPm39mwKYTlTivRdF3G3cWDszu2-_TEKVvCt079T0ysvIauaO72ho6DbEaLwWFV75VKnWttq7nlft3WPs9i3Cq5yTRrvFtU1PmcGwwZHem6U6b3QUJ59HZlG8iZ1N8KrByKA

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
2000 прочитань❤️❤️❤️
Поки я займалась написанням продовження до книги, та її буктрейлером, інша книга встигла набрати аж 2000 прочитань. Невеличкий успіх, хоча я не вважаю її шедевром, а скоріше чтивом на вечір, не найгіршим зі всього прочитаного
Місто, яке навчило мене дихати...
Сакура падає Сьогодні я поставила останню крапку в історії Со Йон та Рена. ?️✨ Коли я починала писати «Коли сакура падає», я думала, що це буде просто розповідь про дівчину, яка втекла з Сеула до Токіо. Але поки
Невеличкий спойлер
Щось сидів, писав нову книгу (а це буде хоррор) і спіймав себе на спогадах про одну чудову гру. І згадав також те, що мені не давало спокою у тій грі... Власне... ось вам мем з цього приводу. Можливі невеликі спойлери, але байдуже
Нарешті я це зроби.
Нарешті закінчив вставляти ілюстрації в кингу. Не буду говорити, скільки на це пішло часу, нервів, та одного помноженого на друге. Тому просто запрошую до прочитання книги "Догмар Мораксус", яка тепер з картинками
Чи правда, що читачам потрібні емоційні гойдалки?
Хай. Чесно? Іноді здається, що половина романів закінчилась би на 40-й сторінці, якби герой просто сходив до спеціаліста. Не викрадав би нікого. Не “перевіряв би почуття” через ігнор. Не влаштовував би триденну
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше