Палка секретарка Моллі та аргентинське танго

Епізод твору "Новорічний квест".

— І ще! — підняла палець Моллі. — Ти зі мною танцюватимеш, — вказала на Дженсена.

— Я? — округлив той очі.

— Танго! Більше того — танго пристрасті!

— Та я краще пішки додому піду.

— До мене! Дональд, музику! — скомандувала рудому шотландцю.

— Я одружений чоловік, — попередив Еклз, коли Падалекі зручніше вмостився в кріслі й весело готувався до 18+.

— Мене це не хвилює. Чого боїшся?

— Як казав герой фільму «Давайте потанцюємо» — зґвалтування.

— О! Чудовий фільм! Це ідея! Ти будеш Річардом, я — Дженніфер, — розійшлася не на жарт.

Стягнула зі столу скатертину й обв'язала свої стегна. Ледь вистачило в обхваті. Еклз ошелешено спостерігав за гарячою кореянкою роду О.

— Дональд, шукай танго із цього фільму! — знову віддала наказ Моллі.

— Якого? — не зрозумів він.

Секретарка підійшла до нього впритул і сказала томно:

— «Давай потанцюємо».

— З глузду з'їхала? Я не вмію, — злякався рудий.

— Фільм так називається! — крикнула Моллі.

Еклз звів брови, контролюючи кожен рух гарячої випічки. Падалекі вже дихати не міг через сміх.

— Готово! Аргентинське танго! — оголосив Дональд, швидко клацаючи по кнопкам ноутбука.

Моллі впіймала з очима партнера контакт і спробувала підійти до нього красиво, як Дженніфер. Хоча Дженсену в цей момент здалося, що він кегля у боулінгу. Хотів тікати, але тут почулися слова із фільму. Дженніфер шепотіла персонажу Річарда Гіра:

— «Не треба говорити й думати», — Моллі беззвучно повторювала за нею. — «Не рухайтеся, поки не схочеться».

І обхопила Еклза за плечі.

Падалекі зарився обличчям у подушки. Пола заціпило. Ненадовго забувши про проблеми, він отетеріло спостерігав за танцем пристрасті.

— Запали вогні в моєму серці! — видала секретарка й сильніше притиснула до себе Дженсена.