Руйнівна і гаряча... Книга, звичайно:)
Вітаю, любі читачі❤
Кажуть, кохання не здатне до руйнувань.
Ти цьому віриш?
Не володіє й хистом до катувань.
Кажуть, воно сміливе…
Брешуть, кохання руйнує все.
Ти це вже знаєш.
Брешуть! Пекучий біль принесе.
То ти… й справді кохаєш?
У наступних розділах найгарячішої книги, яку я коли-небудь писала, а ви читали:
— Що ж ти так дешево себе оцінюєш, Христино?
Хапає за руку, на себе тягне і шепотом гарячим обличчя пестить, ніби руками торкається. На мить очі закриваю, насичуюся теплом, а сердце, як поршень в грудях, відлічує час до моєї голодної смерті.
А я голодна. Насправді голодна, і ладна на все, аби втамувати несамовите почуття, що зсередини душу ятрить. Немає нічого гіршого, ніж гріховна згуба. Вона, як поводир, штовхає у тенета жаги, де не місце контролю.
Там тільки бажання та інстинкти. Все. Більш нічого. Голі почуття, які спалюють всі мости, трощать минуле, нинішнє й прийдешнє. Реальність там зникає, немає її. Нікчемна вона, на колінах, як ми з Данилом один перед одним.
Ковтаю подих його, в очі заглядаю, а руки тремтять, бо шкірою біжить хвиля ознобу від збудження. Не знаю, чи мана, чи туга за минулим, - на все плювати, поки дивиться так, ніби не забував ніколи.
На все, крім… Андрія і Дасика.
— Пусти, — глибоко вдихаю і вирватися хочу, та не пускає.
— Ні-і-і, дорогенька, — тягне слово кожне, як хижак, що здобич загнав. — Ти мені або сама розкажеш, якого чорта клятого тут забула серед ночі, або…
Знову ці деспотичні замашки, цей пекучий погляд, як у звіра голодного. Розум кричить тікати, а тіло отримує насолоду. Йому подобається його бісів "хазяїн". О, так! Калиновський саме хазяїн. Бо прив'язав до себе так,що його отрута в кожній клітині.
Примружуюся, а всередині киплю, бо завадив! Якого біса припхався додому саме в цей момент? Старий змій тепер не зможе пояснити, що я тут забула. А це значить, що я точно не скоро дізнаюся, чому Андрій зберігає старі сімейні фото Омеляна Калиновського.
А ще вашій увазі нова обкладинка до роману. Фінальна, нарешті))))
І, як зазвичай, музика до роману.
Ваша Христя Герман ❤️
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМоє серце було вкрадено ще з анотації та візуалів з Вінчестером (не пам'ятаю, як звати актора, але саме через нього я дивилася серіал))
А текст виявився просто вибухом емоцій. Я одного разу свою проду відклала на 10 хвилин, бо твою дочитувала і не хотіла відволікатися, але це між нами) Книжка тримає в напрузі кожним словом!
Уляна Скіденко, Дякую, люба ❤️ Приємно, що мені вдалося так зацікавити)) ❤️
Ой-ой, що ж там за інтрига з тими фото!
Юлія Міхаліна, ))) ну такого вже точно ні)))
Христя, ти нас вбиваєш ❤❤❤
Христина Лі Герман, Класний буде подарунок. Натхнення тобі багато-багато!
Вітаю! Група "Нейзвичайні оповідання" вітає вас! https://www.facebook.com/groups/484302232699359 В гупі 6,7 тисяч чоловік.Вона для молодих авторів які шукають підтримки в цей нелегкий час. Буду рада вас бачити
Екатерина Быстрая, Щиро дякую! Обов'язково завітаю!)
О боже, ще й старі фото!
Інтриги і пристрасті!
Наталка Черешня, Та там цілий клубочок:))
Які гарячі! І слова і візуали)
Лара Роса, Спасибі ❤️
Круті банери)
Юлія Богута, Дякую❤️
ой-ой-ой, що ж ти робиш))) чекаю)
Христина Лі Герман, цьомкаю)
Оу, ну арти просто вогонь... А ще й так розписала все, що у поєднанні просто бомба...
Анні Ксандр, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати