Останнім часом почала замічати , що деякі люди пишуть авторам - " Діалекти , діалектизми трапляються , редагуйте , прибирайте " і - це мене доводе трохи до шоку .
В основному їх використовують для передачі певних емоцій ( сама грішу таким ) . Не думаю що це помилка , діалект - це різновид української мови . Діалектизми - слова , які використовує : певна група осіб , соціуму , та на певній території . А що робити зі словами наприклад правових органів ? Навіть , якщо поїхати в іншу область України , можна замінити невелику різницю у вимові деяких слів . І це цілком нормально .
Тоді що робити авторам , які наприклад проживають на Закарпатті , стараються пишуть , публікують книгу і бац - " Одні діалекти , читати неприємно " , як на мене це абсурд . Людина через декілька слів не читає чудову книгу .
Що ви думаєте з чого приводу ? Цікаво почути ваші думки .
13 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиА от цікаво, чи стали б коментатори, котрі не люблять діалекти, закидати Коцюбинському про " Тіні забутих предків"?
Єва Ромік, Вони не читали Коцюбинського, як і Котляревського)
Моя особиста думка співпадає з думкою багатьох европейських мовозавців (точніше, це в них є така думка, а я на 100% з нею погоджуюся). Діалекти треба берегти, плекати та досліджувати. В них зберігається багатство мови та зашифрована частина культурної історії народу.
Тим паче, що з політичних причин цілі самстійні мови часами оголошувадися діалектами. Полоніси, наприклад, сперечаютсья вже давно, мазурська - це окрема мова лехітської групи, чи все-таки діалект польскої? Історики ніяк не визначаться. говорили давні ятвяги (ядзвінговє) окремою мовою, чи все ж таки діалектною відмінністю одого з литовских племен? Зустрічалися мені дискусії і в Україні: русинська мова (окрема мова, що піла своїм шляхом розвитку від часів давньої Русі) чи закарпатський діалект, лемківська - окрема мова чи діалект української?
Інша справа, вживання діалекту в творі мусить бути доцільним. Якщо ви пишете книгу на щирій галицькій говірці, то не вкладайте цю говірку в уста героїні з харківських передмість. І навпаки.
Оксана Зіентек, )))
Наперед вибачаюся. Я вважаю що писати треба на відносно літературній мові. Говорить хай хто як завгодно, та от писати книжки потрібно так, аби більшість могло адекватно й без надзусиль їх читати. Не всі добре знають і розуміють інші діалекти, і не всім можуть їх швидко й просто опанувати. Я, наприклад, не маю хисту до Румунської. Купа румунських слів у тексті мені не заходить, від слова зовсім. Мене це вибиває з потоку тексту і я втрачаю нитку оповіді й потім не зовсім розумію про що іде мова. Ще раз, пробачте, кого образила.
Альбіна Чернявська, За свою думку , вибачатися не потрібно ) ❤️
Діалекти - це круто і приємно. Але лише якщо їх не надто багато - бо часто це специфічні слова, значення яких не всі розуміють. То ж перенасичення, як і в будь-чому - лише погіршує ситуацію.
Але тут важливо пам*ятати, що "діалект" і "суржик" - не тотожні поняття.
П.с. Відділ , затримання , заява , судове рішення , юрисдикція - це аж ніяк не діалект, а професійна лексика, термінологія. Вибачте, але ви б ще арго сюди приплели... Цим же різновидом мови теж користується окрема група осіб.
Rose Noire, Вірю)
Перше, що думаю про автора, коли бачу в його творі діалекти чи русизми, то це те, що він не знає української мови. Звісно, це не завжди так. Але! Якщо діалектом володіє лише один герой книги - ніяких проблем, і так навіть цікавіше читати)
Кейтрін Шкроб, Так- так - так )))))
Залежить від тексту. Якщо текст специфічний, і в книзі дійсно потрібен діалектизм для більшого сприйняття тексту то так. Але якщо діалект складається з польських, молдовських, румунських слів і заважає читанню, і просто є бо так все життя розмовляв той, хто пише, то я таке читати не буду.
Дуже часто, коли діалект це суржик зі слів інших країн. А хотілося б чистої української.
Наталка Черешня, ))))))
То люди просто школу прогулювали саме тоді, коли був урок про те, що літературна мова і мова літератури - то різне. Пишеться по-різному й означає різне )
Рома Аріведерчі, Ооо то точно ;)
Якщо діалектні слова заважають сприймати текст, то яким би він не був хорошим, я його кидаю. Треба розуміти масового покупця, що той буде споживати те, що йому є найільш зручним. Вказувати на це як на проблему і просити виправити таке собі. Це скоріше питання смаків.
Віталій Партицький, Тут ще питання, чи автор орієнтується на комерцію, тобто масового покупця, чи ні.
З мого досвіду, найчастіше закидають про діалектизми ті, хто не дуже володіє рідною мовою.
Тому ігнорую.
Наталка Черешня, )) ❤️
Пишіть так як зручно , люди повинні цінувати те що роблять автори , не кожному дано писати .
Ніка, )
Порвати готова за полтавський діалект. Та з нього вийшла українська літературна мова, і тепер мені хтось буде казати, що писати як Котляревський то суржик і росіянізми?
А прилітає мені під книги часто - "вам би редактора", бо мої герої шокають, гакають, тюкають, і взагалі балакають як їм хочеться.
В основному ігнорую грамотіїв за такі зауваження, але вже як прорве то даю викопіювання із словника, щоб відчепились
Анна Пахомова, Правильно робите , теж з одною бабкою зіткнулася , інколи взагалі здається що таким людям і їсти не дай , а дай когось покритикувати
Доброго дня) стосовно діалектизмів, то спочатку практикувала їх, оскільки події мого роману відбуваються на зах. Україні, і герої в повсякденному житті розмовляють геть не чистою літ. мовою, але поступово почала зменшувати їхню кількість, наткнувшись на подібні коментарі під творами інших письменників. З одного боку - згодна з тим, що діалектизми - це частина укр.літ. мови, і несправедливо їх виключати, а з іншого - розумію, що багато діалектизмів є маловідомими, і, читаючи певний твір, людина просто не розуміє більшу частину діалектизмів/запозич.слів/застарілих..., тому останнім часом стала вживати найбільш відомі діалектизми.
Валентина Кресанич, Це круто що ви їх зовсім не прибрали , а просто залишили відомі ) В цього особливості стилю написання
Вітаю) я взагалі не розумію подібні правки, бо виправляти чужий стиль передачі героїв якось дивно. Завжди знайдуться ті, хто справді знає краще, як тобі писати твою книгу. То хай пишуть свою, і відчепляться. Однак в моєму випадку часто трапляються друкарські помилки та русизми, з якими можна боротися лише практикою подальшого написання творів. Я вдячна за допомогу читачів та авторів, які допомагають справді зробити текст якіснішим, якщо в тому є потреба. Коли ж з цього роблять трагедію сторіччя - не сприймаю взагалі) Ми ніколи не будемо ідеальними, але ставатимемо кращими, якщо працюватимемо над собою. Над СОБОЮ, не над іншими
Лоре Лея, Погоджуюся повністю )
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати