Рецензія на оповідання "Імпульсний корпус"

Тринадцятого листопада у Харківському Авіаційному Інституті сталося щось жахливе... Вже на цьому моменті мені стало цікаво і трішки лячно. Я добре знайома з ХАІ і тому зовсім не дивно, що мені вкрай потрібно було дізнатися, які саме події авторка вирішила перенести в знайомі локації.


Історія вийшла жорстокою та кривавою. Попри те, що деталізація відсутня, загальна атмосфера залишає відчутний моторошний посмак.
Малий обсяг оповідання не дає розкрити героїв більш детально, а саме цього мені і не вистачало. Не виключено, що мені просто хотілося довше залишатися в цій історії, читати про знайомі місця та згадувати, а оповідання було для цього занадто коротким. Та навіть відкидаючи момент ностальгії, мені б хотілося, щоб історія була ширшою, герої мали більш виразні риси, а головна “відьма” розповіла про всі свої болі відкрито, а не лише натякаючи читачу, чого саме все це відбулося і хто ж справді ховається у підвалі. Мої очікування щасливого фіналу не виправдали себе, тож кінцівка мене здивувала. Але не буду лукавити, саме така кінцівка і мала б там бути. А ось її відкритість змушує запитати автора: чи буде у історії продовження? Цикл таких історії про різні корпуси ХАІ я б радо почитала. 


Це історія чудово б лягла в легенду про Імпульсний корпус, хотілося б звісно, щоб вона була позитивною, але якщо чимось і лякати першокурсників, то точно такими жахачками в яких важко зрозуміти де правда, а де вигадка. Саме такі історії нам розповідали на першому курсі, коли ми проходили квест між корпусами.

Раджу читати, якщо ви не чекаєте щасливого фіналу і любите горори.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Це буде наш секрет...
Всім привіт! Маю для Вас сьогодні знижку. Я під забороною - Заблукала, Принцеса? - Голос нареченого сестри звучить з глузуванням, а я червонію до кінчиків вух і намагаюся натягнути назад свій светр. Як я могла переплутати
Третя частина серії "Зона відчуження."
Всім привіт. Довго писати не буду бо ніхто і так читати не стане, але якось совість не дає залишити все на закінченні другої частини на довгий час. Правда, уже попереджаю, що відразу вийде лише пролог і кілька розділів,
Він ніколи не відпустить мене...
Хочу влаштувати Вам чудову неділю! Хоча б постаратися) Це все знижки!) Буду тобою володіти - Я казав, що тобі не вдасться сховатися, - стискаю подарований ним букет. Шипи завдають біль, але я навіть не кривлюсь. Страх заглушає
Початок публікації "Треуран. Тіні над пісками."
Дорогі читачі, З великим задоволенням оголошую про початок публікації другої книги з серії хронік Треурану під назвою "Треуран. Тіні над пісками". Ваша підтримка та відгуки на першу книгу, "Прокляті землі
Доброї ночі!
Знижка на дану історію! Розлучення. Врятуй нас. Все виявилося обманом. Мій щасливий шлюб. Ідеальний чоловік. Це все лопається як мильна бульбашка і збиває з ніг. Єдине, що змушує посміхатися, це моя маленька дочка, заради
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше