Додано
26.10.22 12:07:56
Коли у мене буде 70 відстежувачів...
Коли у мене буде 70 відстежувачів, розкажу історію, як я малий повертався додому з магазину і махнув батоном на зграю ворон на паркані, а вони на мене напали, шо я розплакався і побіг.
Історію я розповів, тепер ваша черга;)
Підписатися можна за посиланням на профіль;)
Не забувайте про конкурсне оповідання "Примарний заповідник"
Четверо студентів отримують запрошення дослідити давній заповідник. Проте їхнє дослідження виходить з-під контролю. Щось містичне та кошмарне відбувається в старому маєтку барона. Які секрети можуть покинути стіни будинку? І чи всі студенти можуть повернутися додому?
Бодісон
85
відслідковують
Інші блоги
Добрий вечур цімбори, єк дужі? Запитали би у вас гуцули. Зрозуміли? Тоді що б відповіли ви почувши таке запитання? Мені цікаво, яка відповідь пролунала б в тій чи іншій етнографічній групі, нашої великої і такої багатої культурою
То як мене звати вам відомо, мені буде 21 на новий рік, навчалася на вчительку історії, закінчила навчання цього року. Я люблю слухати музику, малюю і хочу вручну намалювати своїх персонажів до книги, пишу вірші з 11 років і
Можливо, для когось це не грає ролі, а для мене це вбивство моєї праці. Мої твори і так бескоштовні і читачів не так багато. Бачити їх на інших ресурсах, без дозволу це катастрофа. Якщо на початку мого шляху статистика була
Вітаю, друзі! Наші герої вирушили в нову подорож на темні землі. Вирушили з важким серцем та недобрими передчуттями. Що чекає на них цього разу? Чи вдасться їм вдруге ошукати долю? Читайте у новій главі "Променів надії"! І
Друзі, сьогодні я хочу поділитися з вами важливою подією в моєму житті. Перша книга, яку я виношувала багато часу, нарешті завершена. Це момент, наповнений хвилюванням і гордістю. Ця історія — не просто слова, це частинка
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиА я вже 72-га, так що пора готувати нову історію, на 80))
))) Оригінальний підхід )) Пам'ятаю, як у дитинстві (років 6-7 було), писав листа на радіо Їжачку-боровичку ) Потрібно було малюнок намалювати, як діти грають на природі. Мама намалювала, а я м'яча домалював під трафарет і надіслали ) І ось настала година "Х". Увімкнули радіо й чекаємо…
Розпочалася программа, а потім й до листів черга дійшла. Він зараза така хвилин п'ятнадцять перерахував, пів міста напевно назвав, а мого листа немає. Я вже у сльозах біля того радіо, мама заспокоює, що нічого страшного. А "їжачок" замовкає й наче закінчив перелік, а потім знову продовжує і знову нічого. Надія з'являється й знову згасає. Вже й не сподівався, як врешті чую: "Пише нам Давидкін Миколка з міста Києва", ото радості було ) Не про ворон історія, але чомусь пригадалося ))
Бодісон, Ах-ха-ха ) Дякую! ) Як дай Боже колись завоюємо увагу тисячі, то треба буде вже щось на зразок зустрічі із бенгальськими тиграми ;))
Я стала 71, тому розказуй ͡❛ ͜ʖ ͡❛?
Бодісон, А же деталі?
Після твітера, історія посміхнула й вдруге. А якщо підписаний і там і там, буде якийсь бонус?
Віталій Партицький, Ти знаєш історію, як я спав на лавці, тому не наглій;))
То, може, вони мали намір напасти на батон? Хто ж винен, що той мав нещастя опинитись у руках дитини?)) Ну, або ж то було засідання воронячої аристократії, що не стерпіла такої неповаги до їхнього високого зібрання)))
Бодісон, І кого виправдали? Батон, чи аристократів?))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати