Ну чого тобі ще?

ІСТОРІЮ ЗАВЕРШЕНО, запрошую до читання й коментування всіх любителів міського фентезі й містики. ТРИНАДЦЯТИЙ СТРАЖ

Читачі пишуть:

Настя Томошевська17.10.2022, 13:16:07

Ідеальних не буває, навіть в легендах. Єдине, що абсолютне, так це те, що АБСОЛЮТНО в кожній людині, є і добро, і зло. І вона сама обирає куди йти, залежно від виховання, власних цінностей, і досвіду. Дякую за історію! Той випадок, коли кінець - Це початок чогось нового, але іншого )

Ханна Вільха16.10.2022, 19:46:42

Дуже атмосферно і "мурашково") Дякую, забираю в бібліотеку

Валера Дорович16.10.2022, 17:13:26

Ой, який несподіваний фінал! Дякую за цікаву історію про "не абсолютне добро" :)

https://booknet.com/uk/book/trinadcyatii-strazh-b408293

Завершено, безплатно. Міське фентезі, містика, трохи жахів ) Історія бере участь у конкурсі “Зустріч з відьмою”.

Родичка влаштовує племінника помічником депутата, кохана рве з ним, а шеф посилає втихомирити двох кляузниць, яких весь під’їзд інакше, як відьмами, не називає. І звичайне життя  через це поступово перетворюється на химерне і хистке існування на межі реального і містичного - у Києві, місті прадавнього змія і Лисих гір.  

В метро герой зубрить службові  інструкції та роздумує над тим, що слова “немає виходу” депресивні, але нічого не означають.

І звісно уже ввечері йому доведеться самому шукати вихід там, де ідеального рішення бути не може, та й не ідеальне не просто прийняти. Вибір між коханням і совістю - хто переможе? Хто такий страж  машина для вбивства чи …

 “-Треба підійти до краю і стрибнути вниз. - підказало щось тітчиним голосом. - Тоді ви розіб’єтесь. І світ буде врятовано.

Кирило сів на дах, бо ноги не тримали. І з’їхав, як в дитинстві з гірки. Тепер він сидів на краю, ноги звисали з даху, внизу йшло  звичне столичне життя, у кожного перехожого були свої турботи, ніякого діла їм не було до Кирила і кінця світу.

А тому схотілося хоч побачити, через кого коїться ця маячня. Він відкинув мереживний кутик атласного конверту. Немовля запхикало, випростало руки й вхопило хлопця за носа.

Боляче. 

- Ну чого тобі ще? “ 

Годі спойлерів. Всі, хто не читав і любить міське фентезі та несподівані фінали - долучайтеся. Не скупіться на зірочки, додавайте історію до бібліотек. Вона може мати продовження за умови вашої активності.

Історію про ще одне містичне місце Києва ви можете прочитати тут “ПОТАЙСВІТ І ВОДОЛІЙ”  https://booknet.com/uk/book/potaisvt-vodoli-b335533

До речі ті, хто чекає на історію пажа і лицаря Інгвара уже практично дочекалися. А хто ще не чекає, почне чекати, як тільки дізнається з книги “Я, РЕКТОР І НАША ТАЄМНИЦЯ”, про кого йдеться. https://booknet.com/uk/book/ya-rektor-nasha-tamnicya-b399328