Рецензія на конкурсний твір Чи я ти, русалонька"

 

Вітаю любі читачі та колеги!

Продовжую мандрівку конкурсними оповідання й хочу поділитися враженнями щодо твору

Чи я ти, русалонька від Лоре Лея.

Хотів би розпочати з того, що оповідання приємно вразило мене динамікою сюжету, манерою письма та власне задумом. Допоки не відкрив першу сторінку твору гадав, що потраплю до "ванільної" історії, або ж казки. Але помилився, тож починаємо…

Історія починається з того, що поліціянт, на ім'я Максим, перебував у відділку в передчутті насиченого вечора. "Чорне озеро", що неначе магніт притягує до себе туристів, небайдужих до містики й цього року віщує неспокійну ніч. На Гелловін обов'язково знайдеться молодь, що шукатиме пригод у місці до якого радше не потикатися.

Подумки, Максим був готовий до гучних гулянь, дрібних порушень та викликів з проханням вгамувати відпочивальників, але дзвінок, що надійшов на особистий номер поліціянта змінив усе…

Максим з напарником, що прибувають на місця події бачать озерний берег усіяний тілами мертвих людей. З ймовірних свідків масового вбивства лише маленька дівчинка, після зустрічі з якою до числа жертв приєднується ще одна. Аби зберегти інтригу, не розкриватиму фінал, але він насправді неочікуваний.

Історія залишила по собі приємні враження, попри не прості події, що відбуваються протягом сюжету. Читалося легко й приємно! Цікавий, динамічний сюжет. Не маю до чого причепитись, адже мені, як читачу оповідання дійсно припало до душі. Дякую авторові за цікаво історію та бажаю успіху оповіданню!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лоре Лея
16.10.2022, 19:36:31

Дякую за такий теплий відгук))) успіхів на конкурсі!

Angelnik
16.10.2022, 19:37:40

Лоре Лея, Прошу. Вам успіху навзаєм!

Інші блоги
Коли говорить вітер...
«Коли порив вітру гасить останню свічку, а тіні на стінах починають жити власним життям, знай — час настав. Вони прийшли по свої борги». Відчуваєте це раптове коливання повітря? (⁠.⁠ ⁠❛⁠ ⁠ᴗ⁠ ⁠❛⁠.⁠)
Оновлення
Сорочка тут, щоб блог не знесли. — Скажи мені зупинитися... — прохрипів він прямо в мої закривавлені губи, важко дихаючи. — Не зупиняйся, — видихнула я йому в рот. — Я хочу відчути тебе.
Один жанр
не означає автоматично схожих творів, навіть у одного автора. Мої три - всі абсолютно різні. Сама не знаю, чому так вийшло, вони писались самі)) Приблизно так: - Мам!.. Ну, ма-ам! - Я зайнята, відстань. - Ну ма-а-ам! Ну я недовго. -
Презентація романтично-терапевтичного фентезі
♡⁠‿⁠♡ Привіт, мої любі читачі! Сьогодні я хочу представити вам особливу, дуже глибоку і водночас захопливу історію, яку ми починаємо разом — «Терапія співзалежності: Як закрити борг і не втратити себе» (Історія
Сміливість бути видимим
Синдром самозванця, страх осуду чи заздрощів, звичка бути «скромними» й не виділятися... Все це змушує нас зменшувати свій масштаб, аби іншим поруч було «зручно». Але ваша унікальність створена не для того, щоб
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше