-35% на "Трофей"

Не може бути. Ні, абсолютно точно не може. Моїм клієнтом ніяк не може бути він. Ніяк, і крапка.

Це інший хлопець. Тобто вже чоловік. Просто в нього такі ж очі, така ж трохи кривувата усмішка, таке ж квадратне підборіддя...

- Яр, - не помітивши мого замішання, Саня крокує до нього, і вони тиснуть руки.

Яр. Ярослав Барковський.

Ще вищий - я тепер йому і до підборіддя не дістаю - ще ширший в плечах, з ще більш нахабним давлячим поглядом трохи примружених синіх очей і ще більш самовдоволеною усмішкою суворих губ, ніж я пам'ятаю.

Мій, аж ніяк не дрібний, друг поруч із ним здається худорлявим підлітком.

- Знайомтеся, - голос Сашка уривається в мої думки, - Катерина, Ярослав.

А він, Яр, стоїть зовсім близько, на відстані кроку. Погляд ліниво і нахабно ковзає по моїх темно-сірих мокасинах без підборів, ногах у вільних сірих же укорочених штанах, затримується на прихованих бежевим oversize-джемпером грудях і, мазнувши по обличчю, знову впирається в Саню.

А мене ніби окропом облили. Щоки палають, наче мені знову чотирнадцять, і ми в літньому таборі.

– Юрист? - у низькому рокітливому голосі легке здивування. Але ні в ньому, ні в погляді немає а ні натяку на впізнання.

Ще б пак. З чого такому, як він, пам'ятати якесь дівчисько, з яким провів дев'ять днів і дванадцять годин в літньому таборі тисячу років тому?

І не натяку на зацікавленість.

Катя, тобі що?

- Саме так. Де ми можемо обговорити контракт? - голос зрадницьки сипне.

– Мені треба душ прийняти. Я весь мокрий.

Сміючись, кидає чоловік, а потім одним рухом стягує з себе футболку.

Кубики. Всі вісім під гладкою смаглявою шкірою. Тонка смужка волосків тікає під шорти, що низько сидять на мускулистих стегнах. Сталева грудна клітина з м'якою порослю поблискує від поту.

Двоє молоденьких дівчат, що йдуть повз нас, завмирають, комічно роззявивши рота.

- Чудово. За годину в мене інша зустріч. Півгодини потрібно на дорогу, тому на душ у вас хвилин десять. Ми будемо у кав'ярні.

З цими словами я розвертаюсь та йду геть.

Хочете дізнатися, що було далі? Тисніть СЮДИ) До речі, саме сьогодні на цю історію знижка 35%)

"(Не) його трофей"

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Всілякі дурниці
але 4 - моє улюблене число, і от, мушу похвалитися)) ну і заодно
Хроніки Загрії. Скоро фінал
Коли здається доля уже зробила свій вибір… коли навіть найсильніші падають… і серце магістра стискається у кігтях безжального судді — шанс залишається лише один. П’ятнадцятий ранг. Одна-єдина навичка. І
Про інструменти, які рятують сюжет від хаосу
Іноді, коли пишеш складну історію з розгалуженнями, легко загубити темп або заплутатися в подіях. Тому хочу поділитись парою корисних інструментів, які допомагають візуально бачити сюжет, його розвилки, логіку
Влад проти темряви
Всім вітання! Чергове оновлення на вас вже чекає. Влад проти темряви, або перша його перемога Я стояв і дивився в темну далечінь, що виблискувала різними сяйвами безмежного простору Всесвіту. Я знову почав
Продовження історії "В твоїх обіймах"
-Ну, нарешті. Ти як?- спитав Андрій. -Де я? Чому я тут?- спитала дівчина, оглядаючи палату лікарні. -Ти в лікарні, ти втратила свідомісь.-сказав хлопець. -Ти як? Тобі вже дозволили вставати?- спитала Софі тривожно. -Нормально.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше