Легенди "Мого кельтського бога": Харон

Привіт, любі мої! Дякую вам усім, адже саме завдяки вашим вподобайкам та коментарям "Мій кельський бог" вже два тижні утримує горде дев'яте місце у топі Міського фентезі! 

У дев'ятому розділі Анна і Тот зустрічають Харона. Зненацька виявляється, що вони з Тотом давні знайомі. 

❤️

— Назви ціну, Хароне. Може, візьмеш золото? — Тот підняв кошель, що висів біля пояса.

— Золото… Знаєш, скільки монет у мене накопичилося за ці віки? Я міг би насипати міст звідси до самого пекла. Жодна душа ніг не замочила б.

— То насип і йди на спокій.

Хмари потемніли і вперлися в єгиптянина.

— І глитати тельбухи білих покійників, щоб не здохнути з голоду?

— Ти мені винен, Хароне! — зашипів Тот.

❤️

Хто ж не знає Харона, перевізника померлих у загробне царство.

Він такий древній, що навіть древні греки гадки не мали, звідки він узявся, і припускали, що аж з древнього Єгипту. Можливо, він був одним з титанів.

Цей неохайний старий з паскудним характером і, відповідно, пронизливо-неприємним поглядом, брав по монеті з кожного небіжчика за своє ремесло, а тих, хто не мав грошей, змушував продити по берегу Стікса сотнями років, не знаючи спокою. 

Мало які герої  Еней, Діоніс, Геракл, Психея, Тесей, Сізіф та ще дехто повернулися на човні Харона живими. Керманич був відомий хитрістю та підступністю. Але я от іноді думаю, а що насправді відчував Харон, якого всі боялися, проклинали і ненавиділи?

В "Енеїді" Котляревського, яку я обожнюю (навіть школа не відбила того почуття :) Харон описується так:

І перевізчик тут явився,
Як циган, смуглой цери був,
Од сонця ввесь він попалився
І губи, як арап, оддув;
Очища в лоб позападали,
Сметаною позапливали.
А голова вся в ковтунах;
Із рота слина все котилась,
Як повстка, борода скомшилась,
Всім задавав собою страх.

...

І знай, що все веслом махає,
І в морду тиче хоч кому,
Од каюка всіх одганяє,
А по вибору своєму
Потрошечку в човен саджає
І зараз човен одпихає,
На другий перевозить бік:
Кого не візьме, як затнеться,
Тому сидіти доведеться,
Гляди — і цілий, може, вік.

❤️❤️❤️

Читати "Мого кельтського бога" 

Підписатися на автора  

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лара Роса
13.10.2022, 21:24:04

За Котляревського окреме Дякую! Обожнюю Енеїду! Взагалі, всі відсилки цікаві))

Показати 3 відповіді
Наталка Черешня
13.10.2022, 22:20:28

Лара Роса, Він розкііііішний!

avatar
Юлія Міхаліна
13.10.2022, 20:26:42

Так тримати, дорогенька! Далі тільки вище й вище!❤️ І дякую тобі за бонусні ленгенди))

Наталка Черешня
13.10.2022, 21:18:50

Юлія Міхаліна, Дякуююююю!
:)

avatar
Лоре Лея
13.10.2022, 20:14:51

книга варта навіть більшої уваги читачів)) дякую за такий бонус чудовий)

Показати 2 відповіді
Лоре Лея
13.10.2022, 20:53:28

Наталка Черешня, так і буде)

avatar
Юлія Богута
13.10.2022, 20:03:04

Дякую за проду) І вітаю з чудовим рейтингом)

Показати 2 відповіді
Юлія Богута
13.10.2022, 20:08:26

Наталка Черешня, Будь ласка)

Інші блоги
Важко казати гірку правду
Вітаю! Завтра вийде дуже важливий та емоційний розділ роману «Твоє кохання – мої крила». Дан має (нарешті!) поговорити з Зої. Він розумний, добрий, щирий, але… але мав таємницю, яку боявся розповісти. Звісно, що
Я знаю, ви чекали... ❤❤❤
— Тобі потрібно знайти собі заняття, — сказав він. - Щоб зайняти себе, поки мене немає, квіточко. Я зашарівся. Насправді ситуація, що склалася, мене цілком влаштовувала. Хоч я іноді й відчував себе в’язнем дому,
Нас вже 600!!!
Божечки, як же я люблю такі цифри - кругленькі, рівненькі, і числа великі. 600! Аж не віриться! Невимовно тішуся, що кількість читачів зростає. Дякую, що ви зі мною ❤️. І принагідно хочу нагадати, що на Букнеті
Зустрічайте новинку!❣️ Книга-антистрес☺️
Вітаю, мої хороші! …Бувають дні, коли хочеться просто вимкнути цю реальність та сховатися під ковдру від нескінченних справ та новин. Усім нам знайомий цей стан, еге ж? Саме для таких моментів й була створена книга «Пароль
Вони зустрінуться знову вже 13 лютого...
Познайомимося?) Це Ліза і Руслан: герої нової книги, що зовсім скоро побачить світ на сайті Букнет ✎✎✎ Якщо ти ще не читав цей блог, саме час☘︎☆☺❤︎ Лізі - двадцять сім. Вона молода мама чудового синочка Олексія.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше