Відьмина служба кол-центру. Прода.

Ніччю додала проду на "Відьмину службу кол-центру". Насправді, останні дні дуже сильно зріс актив на книжці. На "Відьминій службі підтримки" за день додалося більше 180 закладок. Для мене це дуже великі числа на Букнеті. Дякую тим читачам, які не ліняться авторизуватися і ткнути зірочку. А ще більше дякую тим, хто пише відгуки, навіть самі прості. Все це допомагає книзі і мені особисто. 

В нас вчора по місту трич працювало ППО. Було шумно. Та й здоровя не дуже. Але ваш актив пинає мене на проду. Так що дякую вам. Сподіваюсь, у вас сьогодні буде тихіше. Бережіть себе.

— Та ви задовбали мене вже!!! — на фоні обурення прогуркотіло два вибухи. — Я що, безсмертний??? Та тут кожні десять хвилин щось підривається, як я маю їй принести цю помаду?

— Там так шумно? — тактично запитала, не вдаваючись в деталі замовлення.

— А ти як думаєш?

Весь цей час було чутно чергові вибухи, котрі змушували моє серце стискатися. Війна між кланами феніксів тривала майже рік і весь цей час на їх території ми доставляли предмети першої необхідності: для гігієни, для догляду за собою. Але він ніяк не закінчувався.  Дійшло до того, що із двадцяти кур'єрів залишився один найвитриваліший — Арен Роук. Тому й відбувалися затримки. Зазвичай, фенікси із розумінням відносились до запізнень, аое знаходились і такі дурепи, які жалілися на все підряд.

— Слухай, Тайро. А ця помада ж вогнетривка, да? — якось хитро перепитав Арен. — Зараз я цій безмозглій відправлю... В мить дійде!

— Арене? — занепокоїлася, — Арене!

Десь на фоні знов почулися вибухи, а потім шум та ледь чутний голос:

— Куди ви там цього дрона  направляєте? А по цій адресі зможеш? Та я сам доведу! Ну і що з того, що вибухне? Їй і так горить вже. А вона ще й заявлена як вогнетривка, так що буде розпакування на місці! Запуска-а-аємо...