Про пісні, музичний слух і містику)
Історія Ніка та Улі планувалась зовсім в іншій тональності. Але герої, як завжди ведуть мене по своєму шляху, і я цьому рада. Бо раз ведуть - значить живі))
(Натискайте на арт і вікривайте книгу)
Сьогодні вперше в житті довелось писати пісню. Для Ніка.
Вона в останній продочці.
Кострубата, бо з дитинства мені хтось ляпнув, що слуху музичного в мене немає, і з того моменту я навіть не намагалась лізти в сферу музики.
Це при тому, що доля оточила мене “музичними” друзями, які співають, пишуть пісні, грають на гітарі і не тільки. Але я їм тільки тихенько підспівую, і то, як ніхто не бачить ) І не чує, бо я ж тихенько.
А сьогодні вперше з'явилося сильнюще бажання навчитись грати на гітарі. Вже навіть “жертву” - учителя знайшла. Він, крім того, що круто грає сам, ще й вміє тримати язика за зубами, і нікому про мій сором не розкаже, якщо нічого не вийде)
Є серед мої читачів музиканти? Скажіть, дійсно є люди повністю без музичного слуху, яких неможливо навчити хоч пари простих мелодій? Чи шанси в мене є? Хоч один маленький шансик?)
*********************************************************
А тепер не про музику. На Букнет стартував конкурс на містичну тематику з промовистою назвою “Зустріч з відьмою”. Я не вмію писати містику (хоч там наче й музичний слух не треба )) але дуже люблю її читати. І хочу поділитись парою оповідань, які мене вже зачепили.
Ловіть:
(Клікайте на арт і пориньте в атмосферу містики і готики)
Отямитися на кладовищі, не пам’ятаючи як ти сюди потрапив?
Чи може бути щось гірше?
Тим паче, що цвинтар знаходиться у богом забутому селі, якого навіть на карті немає.
Виявляється може.
Отямитися там вдруге й в третє.
І кожен раз перед цим зустрічати жінку з дивними, дещо нелюдськими очима.
Хто вона? Чого хоче від мене? Чому я постійно опиняюся на кладовищі, та чому кожен раз чую один й той самий крик?
Знайди мене!
*****************************************************
І ще одне оповідання, від якого мурахи по тілу:
(Щоб відкрити оповідання, клікайте картинку)
…Знайомство із відьмою відбулося зовсім не так, як треба. Я їй збрехала, нагрубила, а ще запідозрила в ній аферистку. Але вона готова менe пробачити і навіть налагодити моє життя…
Насолоджуйтесь!
P.S. Читати оповідання краще вночі, так атмосферніше )
***************************************************
Ось, майже все. Тільки нагадую, що моя історія Інги і Єгора
“Охоронець для розбитого серця”
йде до завершення, і це останній шанс придбати книгу в передплаті, бо завершена книга коштуватиме дорожче.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за посилання. А щодо музикального слуху - "співайте, наче вас ніхто не чує" чи якось так )
Єва Райн, От і я так кажу, коли душа просить пісні)))
Дякую)Алe як на мeнe, рeалізму в цьому оповіданні поки що більшe, аніж містики. Трeба якось виправлятися)
Анилаг Аберт, Атмосфера все-одно містична, таємнича)
❤️❤️❤️
Каміла Дані, ❤️❤️❤️
Дякую (ღ˘⌣˘ღ)
і вітаю з пісенним початком :)))
Ганна Зюман, ❤️❤️❤️ Все колись буває вперше) Дякую)
Дякую за рекомендації! Зазирну. А слух музичний, ну не знаю. Я прибічник того шо навчить навіть ведмедя на велосипеді можна, тільки якшо ведмідь того хоче
Sanna Li, Дякую ❤️❤️❤️ Про ведмедя обнадіює )))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати