Історія Ніка та Улі планувалась зовсім в іншій тональності. Але герої, як завжди ведуть мене по своєму шляху, і я цьому рада. Бо раз ведуть - значить живі)) 

(Натискайте на арт і вікривайте книгу) 

Сьогодні вперше в житті довелось писати пісню. Для Ніка. 

Вона в останній продочці. 

Кострубата, бо з дитинства мені хтось ляпнув, що слуху музичного в мене немає, і з того моменту я навіть не намагалась лізти в сферу музики. 

 Це при тому, що доля оточила мене “музичними” друзями, які співають, пишуть пісні, грають на гітарі і не тільки. Але я їм тільки тихенько підспівую, і то, як ніхто не бачить ) І не чує, бо я ж тихенько. 

А сьогодні вперше з'явилося сильнюще бажання навчитись грати на гітарі. Вже навіть “жертву” - учителя знайшла. Він, крім того, що круто грає сам, ще й вміє тримати язика за зубами, і нікому про мій сором не розкаже, якщо нічого не вийде) 

Є серед мої читачів музиканти? Скажіть, дійсно є люди повністю без музичного слуху, яких неможливо навчити хоч пари простих мелодій? Чи шанси в мене є? Хоч один маленький шансик?)

*********************************************************

А тепер не про музику. На Букнет стартував конкурс на містичну тематику з промовистою назвою “Зустріч з відьмою”. Я не вмію писати містику (хоч там наче й музичний слух не треба )) але дуже люблю її читати. І хочу поділитись парою оповідань, які мене вже зачепили. 

Ловіть: 

(Клікайте на арт і пориньте в атмосферу містики і готики) 

Отямитися на кладовищі, не пам’ятаючи як ти сюди потрапив?

Чи може бути щось гірше?

Тим паче, що цвинтар знаходиться у богом забутому селі, якого навіть на карті немає.

Виявляється може.

Отямитися там вдруге й в третє.

І кожен раз перед цим зустрічати жінку з дивними, дещо нелюдськими очима.

Хто вона? Чого хоче від мене? Чому я постійно опиняюся на кладовищі, та чому кожен раз чую один й той самий крик?

Знайди мене!

*****************************************************

І ще одне оповідання, від якого мурахи по тілу:

(Щоб відкрити оповідання, клікайте картинку) 

…Знайомство із відьмою відбулося зовсім не так, як треба. Я їй збрехала, нагрубила, а ще запідозрила в ній аферистку. Але вона готова менe пробачити і навіть налагодити моє життя…

Насолоджуйтесь!

P.S. Читати оповідання краще вночі, так атмосферніше )

***************************************************

Ось, майже все. Тільки нагадую, що моя історія Інги і Єгора 

“Охоронець для розбитого серця”

йде до завершення, і це останній шанс придбати книгу в передплаті, бо завершена книга коштуватиме дорожче.