Коли справа стосується чуттєвих сцен, шкода розділяти їх на декілька днів. Тому сьогодні ввечері о 20:00 на вас чекають ще дві глави роману «Залишся назавжди - Без сліду зникни ти». Так, крім тієї, що вже була опублікована вранці.

Довго вирішувала, чи не поставити їх на неділю, та хай краще порадують вас швидше. Можливо, навіть надихнуть на романтичні вчинки та цікаві вихідні) Час такий, що потрібно жити та брати все, як тільки випадає можливість. Особливо кохання)

Маленькі спойлери під обкладинкою. Дякую тим, хто підписався, поставив зірочки та коментує. Ви не уявляєте, як це важливо для такої перфекціоністки, як я) 

Христина:

«- Ти помилилась, – задоволено заявив Денис, з усмішкою дивлячись у камеру. Виглядав при цьому вже зовсім спокійним. – Наплутала з узгодженням часів. Поставила простий там, де потрібно було…

Наступні мої дії трохи шокували навіть мене. Слухаючи Дениса, я взяла зі столу склянку з водою і виплеснула на себе. За планом рідина мала потрапити лише на центр футболки, трохи  підкресливши груди. Однак у результаті тканина обліпила мене, мов друга шкіра. Як би мені потім не було соромно, відступати вже пізно».

Денис:
«Терпіння лежати смирно і більше нічого не робити вистачає в мене десь на хвилину. Почуваючись наркоманом, який погіршує своє становище з кожною дозою, трусь носом об шию Тіни, роблячи глибокий вдих. Коли видихаю, пальці дівчини, які я знову поєднав зі своїми, здригаються.

- Ти неймовірно пахнеш. Як квітучий сад після першої весняної грози –  шепочу їй на вухо.

Всупереч очікуванням, докорів у поетичності чи взагалі якоїсь вербальної реакції на ці слова Тіна не демонструє. Ну, хоч не відмова. Продовжую пестити шию дівчини своїм диханням до того часу, поки вона сама не відкидає голову трохи назад. Тоді я проходжуся легкими поцілунками до прихованого тонкою тканиною плеча і повертаюсь назад».

Приємного читання та гарних вихідних!