Нова обкладинка для старої історії

Привітусики, дорогенькі!
Муляла мені оченятко вогняна обкладинка, муляла, от і вирішила
погратися в Photoshop та зробити для цієї прекрасної історії нову.

Представляю вам своє перше таке фотошоп-творіння, 
тож прошу не кидатися капцями (якщо тільки м'якими та пухнастими) 

Анотація до книги "Вона"

Стелла й гадки не мала, до чого приведе зустріч з Рейганом. Звична справа, робоча схема, продуманий план і... помилка. Її? Його? Їх? Усього одна помилка й ось вони — переломний момент життя і вибір від якого залежить все. Що робити? Вирішувати тільки їй, бо лише вона знає правду.

А на цьому все, дорогенькі,
дякую, що ви зі мною і...
 

...ще побачимося,
ваша Ві ❤

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Юлія Міхаліна
28.09.2022, 23:05:01

Воу!!! І нащо ти це зробила?:D До цієї обкладинки я й не бачила цю книгу, а тепер все, не можу зупинити себе, додаю в бібліотеку)))
Дуже гарно, Ві! Краса!❤

Вірджинія Хоуп
28.09.2022, 23:33:50

Юлія Міхаліна, Та ти її за сніданком прочитаєш :D Всього нічого — 38 сторінок.
Дякую, мила ❤

Інші блоги
я трохи засмучена
сьогодн вийшли дві глави Влад і Слава але у чата жіпіті щось не задається з візуалізаціями (каже, що зараз там модернізують оці проги, які ці візуалізації роблять), а джеміні не вдається так круто це робити :( Увага
✨чудо кулінарії✨
Всім доброго... часу доби)) Щось я зовсім забула про свого Чуда кулінарії та і взагалі, для чого придумали ведення блогу)) Отже, скільки розділів накидала, в брати приклад з решти авторів забула, тож виправляюся та
Завершення твору і досвід співавторства ❤️
Отже, "Двічі проклятого" завершено ❤️❤️❤️ Це був цікавий і, мабуть, необхідний мені в певному моменті досвід, за який я хочу подякувати Олесь Король. Тепер, коли книгу завершено, хочу трохи розказати про те,
Про зміни у викладені наступних розділів
Доброго дня, як ви вже зрозуміли з назви цього блогу, то на цьому тижні дещо зміниться графік викладення наступних розділів моєї книги.
Магія кохання у великому місті
✨Закохатися у великому місті — це як варити зілля в метро. Трохи диму, трохи шуму, і завжди хтось дивиться косо, бо ти розсипав жаб'ячу ікру на сидіння. Кохання тут пахне не лише парфумами від Армані, а й асфальтом
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше