Кремінь, киця, яйця...
Слава Україні!
Гадаю, уже з назви допису зрозуміло, що напишу я багато))
Проте, чому ні, коли є що сказати. Я в блогах гуляю рідко, але сказати завжди маю що))
Учора я вкотре впевнилася, що різниця між людиною та недолюдиною, яка присунулася до нас зі сходу, просто колосальна. Крім того, цей допис мав бути показаний вам на очі ще вчора, але мене записали в рятувальники чотирилапих, тому довелося взяти відстрочку. Коли везеш на операцію прекрасну кицю Зефірку, а твій племінник заливається слізьми, бо у подружки страшна рана, якось і світ сприймаєш під іншим кутом. Я сама ту кицю для своїх племінників привезла. Тримасна, грайлива, потішна до любощів, суцільний антистрес, який десь розпоров живота. У ветклініку вона їхала з почетом у три особи. Коли нас зустрів лікар, то аж зареготав, побачивши кортеж пораненої панянки. Потім ми нервували в коридорі, доки їй робили операцію, відбивалися від дзвінків схвильованих дітей, які боялися, що Зефірка додому більше не приїде.
І отут я згадала відео у фб, коли журналіст дзвонив дружині полоненого орка, аби повідомити, що той в полоні, проте дамочка була на роботі і попросила передзвонити після дев’ятої вечора.
А ми кицю втрьох привезли. Ще й вмотали в білий рушник, як принчепесу. Різниця очевидна, я людина, вони… Ну, ви й без мене знаєте хто)
На фоні учорашніх подій, допис зазнав змін. Я збиралася писати про яйця, бо у наших захисників вони сталеві, а в героя моєї книги лишень два, тому мусив ходити до крамниці по курячі, щоб зварганити омлет. Поки ходив, потрапив у передплату. Але ж там характер, мов кремінь: і химер невмитих з рідної землі прожене, і сніданок дівчатам зготує, і читачів довкола себе назбирає. І якщо ви не читаєте про таких чоловіків, то час починати)))
Кремінь (назва клікабельна)
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю з передплатою.
Швидкого одужання Зефірочці!
А в нас - котик- розбійник напівкровний сфінкс, чудо ходяче. Я з ним на протязі трьох років з ветлікарень тиждень через два ходила. В нас завжди з лапами проблеми були, бо ж ми любимо не тільки свою територію захищати, але й за сусідніми кицями побігати частенько))) то запалення кінцівок добрячі мали(. А останній раз я вже самостійно йому меддопомогу надавала- пулю дістала зі шкіри(
Наша дітвора в захваті від вусатого бешкетника, хоч він і не піддається їхнім ласкам) але піддатливий.
Ми (маю на увазі наш народ) або відносимось до інших людей чи то тварин...і взагалі довкілля - з належною людяністю, повагою, підтримкою і співчуттям, або...так як ''визволительні сусіди'' , від яких так і пре ''співпереживання'' за своїх рідних, які навесні забуянять зеленою травою на лісопосадках завдяки таким Володимира, Артемам і багатьом іншим самовідданим героям....
Молимось за наших КРЕМЕНІВ, що бережуть наш сон!
Інна Камікадз, Не завжди зовнішність відповідає внутрішньому світу)
Пощастило Зефірці (хай швидше виліковується), і Біму, і Дунаю і іншим з людьми, з вами, бо їх люблять просто так. До речі, у нас були собаки саме з такими іменами. Ще з мого дитинства. І Пальма була (вівчарка не породиста), мама Дуная))) Тож і наш Дунай був покруч. А от кіт у мене був в дитинстві Нахальонок, а коли виріс, став просто Нахал, і це було як ім'я, так і характеристика))) Вітаю з передплатою!
Людмила, Я виросла з тваринами, життя своїх дітей без улюбленців не уявляла)) Та й сама я, як дитина, люблю, коли до мене туляться і муркочуть))
Аби з кицькою все було добре. А герої в тебе сильні! Впораються! Дякую за цікавий блог!
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Вона в зелененькій льолі, мені вже фото скинули, щоб не роздерла шви))
І що б ти не писала, я не можу відвести погляд від того мужчинчика...і всі яйця ховаються!)
Аделіна Янг, У кожного яйця своє місце))))
Я завжди кажу, що виявити людину від людиська дуже легко, достатньо дати в руки кицю чи собаку. Ті, хто не люблять тварин, знущаються з них, не мають серця. А от ті... що ж, немає вже таких слів, аби описати, хто вони. Душі у них немає.
Щиро сподіваюся, що Зефірка одужає)
Інна Камікадз, ох, вона справжня розбишака) Здається, що вандалізм у неї в крові) А як щось витворить, відразу ховається за холодильник) І зиркає звідти своїми очиськами, ніби-то вона не винна) І взагалі, так, повз пробігала)
Інно, я в захваті не тільки від Ваших книжок, а ще й від таких ось дописів...швидкого одужання Зефірці...і добре, що відкрили передплату, то я трохи зроблю перерву в читанні, поки назбирається побільше розділів)
Інна Камікадз, Маєш забавку
Пощастило киці. А нашого ветеринара вбили на цій війні. Пів Києва за ним плаче. Він ніколи не сміявся, коли на операцію тварин приносила вся сім'я. А так посміятись любив.
Інна Камікадз, Моя не бідкається. Уже повернулася до Києва. Вона взагалі не бідкається. Знову сушить борщі, як в 14-му.
Сподіваюся з Зефіркою все обійшлося і одужання настане скоро.)))
Анна Багирова, тепер вона під пильним доглядом. Дуже важливо, щоб не роздерла рану лапами, бо там шви.
Киця най вам буде здорова!!!
А наші хлопці найкращі!!! То гени!!!❤
Елена Нечипорук, гени - річ непохитна. Уже як закладено сталеві яйця, то закладено))
Як можна їх не любити, наших чоловіків. Вони найкращі!!!!!
Svetlana Mischenko, я з вами солідарна. Кожна клітина волає, що вони найкращі)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати