Покарані життям (продовження)

Добрий день усім присутні

У мене нарешті запрацював ноутбук, а отже я можу дозволити собі викласти проду)

Одразу жінку стримувала професійна етика і юний вік своєї шанувальниці, тож вони разом із Аделаїдою щиро сподівалися, що випуск усе врятує, а час усе розставить по свої місцях, але з роками ситуація тільки погіршувалася: зустрічі ставали все регулярнішими, розмови — відвертішими, розлуки – болючішими, слова – значючішими...

Час ішов і разом із прожитими роками забирав за собою будь-які причини стримуватися – залишалося тільки кільце на пальці, що нагадувало про багаторічне ув'язнення, на яке вона добровільно погодилася заради батьків, майбутнього і задля власного душевного спокою. Проте є у світі такі почуття, перед якими здатна зламатися будь-яка холоднокровність. І з цими почуттями всіляке Віталієве кохання навіть поруч не стояло – він це прекрасно усвідомлював, але ніяк не міг для себе прийняти.

Так, інколи навіть звичайна поїдка у тролейбусі може мати свої наслідки... Але які? Про це можна дізантися хіба що із самими героями "Покараних життям", новий розділ яких уже очікує на ваші відгуки!❤