Ранок починається не з кави, а з ескаватора пів вікном, у якому сидить дивний чоловік та посміхається тобі через відремонтоване вікно. А з чого сьогодні почався ваш день?

 Ловіть трохи магії до "Сайленс")

— Годі вам, Саро, ви чудово знаєте, що я маю до вас ніжні почуття і не відмовився б повечеряти з вами в якомусь милому містечку.

— Дивні у вас ніжні почуття, — не витримала, згадуючи останнє повідомлення з кривавими описами. — Листи з деталями вбивства трохи не дотягують до запрошення на вечерю. Можливо, варто було інакше запрошувати?

— А ви погодилися б? — хриплий сміх рознісся по провулку. — Мені здається, що я трохи не дотягую до вашого ідеалу.

— І це мені каже темний ельф, з воронячим волоссям нижче плечей і величезними смарагдовими очима, через які всі дівчата в окрузі стеляться штабелями до ваших ніг? — посміхнулася, відверто розглядаючи Вартового. Він дійсно мав магнетичну зовнішність і подобався мені. — Куди вже ідеальніше? І куди поділася ця хвалена самовпевненість ельфійського народу?

— Не знаю. Можливо, я переживаю за наші цвинтарі. Ви ж цих дівчат швидко впокоїте, а трунарі не розраховують на штабелі найближчим часом, — чоловік повільними кроками наближався до мене, не відводячи своїх очей. Це був перший раз, коли він так відкрито зі мною говорив. І, чого брехати, мені страшенно подобалося відчувати себе звичайною жінкою, від якої не падали на коліна від страху. — Як гадаєте, варто їх попередити?

— Щойно з'явиться привід вас ревнувати, лорде Морн, — легко погодилася.