У нас сьогодні дощ. Якраз підходяща погода аби всістися біля вікна й почитати про зубатих та красивих – драконів. Тергорас вже розгорнув перед нами свій шостий сувій і ми можемо дізнатися трішки подробиць з життя принца Крістофа. А хто ще не з нами – не гайте часу, бо в нас там є і голозадий імператор, і вічно зайнята королева (молода й незаміжня). Драконів на будь-який смак та колір, і в кожного своя таємниця. 

Книга 1 – Таємниця крижаного дракона. Читай прямо зараз!

Шматочок:

– Будь так ласкава, – звернувся принц Крістоф до сестри, – нагадай мені ще раз, чого це принц основної провінції Тергораса має власноруч карлякати ілюстрації до книжок у міські бібліотеки?

– Не основної, – поправила брата князівна, – а центральної провінції Тергораса. Зніми корону! Йдеться про географічне розташування, а не про значущість. Якщо подумати, постань перед людьми вибір – то корону отримають Малахітові сади.

– Бо там вирощують основний відсоток провіанту, – підтримав розмову принц. – Але! Якщо кришталеві дракони не збережуть знання про землеробство… люди вимруть від голоду!

– Ці знання не такі вже й складні. Їх збережуть нефритові дракони. Навіть один дракон. Достатньо. Тож знімай корону і працюй.

– Це нудно!

– Проте важливо! Ти хочеш, щоб хтось спотворив ілюстрації і вони втратили свою значущість? Мало мені того, що половину матеріалу заборонили публікувати у екземплярах для людей? Я й так вся на нервах. Одні кидають у мене каміння, звинувачуючи у причетності до Знаку Демори. Інші стверджують, що я ставлю себе вище людей, обмежуючи доступ до матеріалів. Ти хоч колись намагався вгодити одразу всім Сімом Стовпам Тергораса?

– Я що, сам собі ворог? – скривися принц так, ніби хвіст ящошира прикусив.

– Ні! Ти собі – друг! От замовкни і працюй.

– Як ти? В одне око? А іншим у дзеркало-портал заглядаєш. Думаєш, за кілька хвилин закони Тергораса змінилися і хранитель дозволить тобі заглянути за стіни Ендерола?

– Є спосіб, – з впевненістю у голосі заявила князівна. – Теоретично…