Слава Україні!
Вчора ввечері хотіла опублікувати главу, бо вона гаряченька. Та недорозвинені внесли корективи у вечір. Тому сиділа з дітьми в укритті й нервово читала новини. Боляче за кожне місто, яке нелюди руйнують. Але ж ми усе відбудуємо?
Так от, главу виставляю згідно графіку, який більш менш стараюсь вести. Бо на цьому тижні я везу дітей на довгоочікувану зустріч, яка буде за медами нашої неньки. Кому цікаво, підписуйтесь на сторінку в інстаграмі. Тільки капцями не закидуйте за контент. Публікувати глави старатимусь вчасно, якщо не виходитиме з інтернетом, тоді буде декілька за день.
Хотіла ще розповісти, що читаючи «Кремінь» Інни Камікадз, моя інша історія зрушила з мертвого місця. Я писала її згадуючи події Революції, мені важко давалося, хоча дуже хотілось. А після декількох глав, зрозуміла, що ще й необхідно. Сподіваюсь фінал цієї книги я допишу до перемоги, а якщо раніше, то додумаю своє.
Люблю-цілую, не сумуйте. Хоча ні, якщо хочете, то сумуйте. Психологи так радять. Але не забувайте шукати світло.❤️
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВсе відбудуємо. А те, що ти в укриття ходиш під час тривог - це правильно ❤️ Мирного вечора і творчого натхнення! )
Оксана Мрійченко, Навзаєм❤️
Підгорає недорозвиненим. Так хочу, щоб москва згоріла. Якби знайшовся ще один кутузов:)))
Інна Камікадз, І таки ж діє))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати