Слава Україні!

Вчора ввечері хотіла опублікувати главу, бо вона гаряченька. Та недорозвинені внесли корективи у вечір. Тому сиділа з дітьми в укритті й нервово читала новини. Боляче за кожне місто, яке нелюди руйнують. Але ж ми усе відбудуємо?

Так от, главу виставляю згідно графіку, який більш менш стараюсь вести. Бо на цьому тижні я везу дітей на довгоочікувану зустріч, яка буде за медами нашої неньки. Кому цікаво, підписуйтесь на сторінку в інстаграмі. Тільки капцями не закидуйте за контент. Публікувати глави старатимусь вчасно, якщо не виходитиме з інтернетом, тоді буде декілька за день.

Хотіла ще розповісти, що читаючи «Кремінь» Інни Камікадз, моя інша історія зрушила з мертвого місця. Я писала її згадуючи події Революції, мені важко давалося, хоча дуже хотілось. А після декількох глав, зрозуміла, що ще й необхідно. Сподіваюсь фінал цієї книги я допишу до перемоги, а якщо раніше, то додумаю своє.

Люблю-цілую, не сумуйте. Хоча ні, якщо хочете, то сумуйте. Психологи так радять. Але не забувайте шукати світло.❤️