Чого навчить нас безкоштовна історія від Юліанни?
Доброго ранку, мої любі читачі!
Поспішаю поділитися враженнями від новинки Юліанни Бойлук"Вчись казати "ні"". Цю книгу я рекомендую для прочитання, адже вона цілком полонила й мене.
Це безкоштовне оповідання, яке авторка дарує всім, хто хоче насолодитися реалістичною історією кохання і відволіктися від буденності.
Головна героїня Анжеліка - письменниця-початківець і художниця. Це дуже ніжна, закохана в свою роботу дівчина, якій у її житті не вистачає лише кохання. Вона дуже прагне його, бажає так сильно, що коли на горизонті з'являється симпатичний, дотепний і зацікавлений нею юнак, одразу втрачає голову від почуттів. Вона закохується щиро і палко. Проте чи вартий він її?
Його поведінка дивна. Мов вогонь, він приваблює метелика і обпалює його крила.
Чи вистоїть Анжеліка? І хто він насправді?
Книга сповнена веселими діалогами, живою мовою і дуже реалістична.
— Слухаю вас.
— Привіт! Я — Паша.
Ага. І що?
Хотіла так спитати, натомість здивовано промовила:
— Який Паша?
Згодна, не дуже ввічливо вийшло. Але декількох Пашів я таки знала, тому гадала, що це один з них і сподівалася почути прізвище.
Співрозмовник задумався. Певно, згадував, який він Паша. Натомість задумливим голосом видав:
— Та ніби так нічого... Іноді місцями навіть красивий. Мені так казали принаймні. Не знаю, може й збрехали.
Уривок роману:
— Дівчат про вік не питають, — кокетливо відповіла я.
— Ну, добре. Тоді скажи так, ти молодша за мене?
— Молодша-молодша, — всміхнулася я.
— Добре. А ти старша вісімнадцяти?
— От же хитрий! Старша, — відповіла лукаво.
— Хух! Слава Богу! — почулося з телефону, а я засміялася.
— Чого раптом так хвилюєшся, що мені менш як вісімнадцять?
— А як одружуватися, якщо наречена неповнолітня? Можна хіба що, якщо вагітна. Ти, до речі, хочеш бейбика?
І я знову дзвінко засміялася. З ним хотілося сміятися повсякчас.
— А ти вже зібрався одружуватися?
— Чому б ні? Може я закохався?
— Ага, заочно.
— І що? Ти не віриш в долю? Ти не віриш в мої почуття? Ти раниш моє серце! — вигукнув той, а я вкотре вибухнула сміхом. Вже щелепи боліли від усмішки. А тим часом Саньок знову почувся в слухавці. Паша хутко промовив:
— Як вибачення прийму від тебе пропозицію про зустріч і дозвіл зателефонувати знову.
— Зателефонувати можеш. Про зустріч я подумаю.
— Ех, ти знову розбиваєш моє серце! — театрально вигукнув він.
Зацікавились? Тоді хутко до читання!
Підписуйтеся на авторку, щоб бути в курсі всіх новин.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за рекомендацію ❤️
Ема Ноель, Будь ласка!
Вже читаю))
Стефанія Лін, Клас!
Вже в бібліотеці))
Мар, Це приємно!
Дякую за рекомендацію!
Ліна Алекс, Будь ласка!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати