Історія, яка зачепила мене...

Доброго дня, любі читачі! 

Сьогодні я до вас з рекомендаціями. Книга Ксенії Чейз «Зозуля» не залишить байдужим нікого. Оскільки тут розглядається психологічна проблема чоловіка та дружини, матері та дитини. 

Головна героїня, щоб врятувати від голоду родину, їде на заробітки за кордон. А коли повертається, то виявляється чоловік забрав доньку і повернувся до своїх батьків… у село. Чи вдасться жінці знайти примирення з чоловіком? Чи доведеться через суд боротися за власну донечку? 

І як забрати дитину, якщо дівчинка любить обох батьків? Якщо обожнює дідуся та бабусю?   

А якщо притрусити це все гумором, то виходить цікава історія, яка кожного чогось навчить. 

 

У сюжеті на вас чекають:

#гумор та село

#протистояння характерів сильні почуття

#кохання і родина

 

Шматочок:

- А ти що тут, Машенька, забула? – чую солоденький голосок власного тестя. 

- За донькою приїхала, - видихаю. 

- За якою донькою? – озирається на мене свекруха. 

- За своєю…

- Оооо! – Сергій Олександрович нахиляє голову й метушливо починає потрошити рибу з відра. 

- Наче тобі її хтось віддасть, - сичить свекруха. 

- Тобто? – ставлю свою валізу. – Ви не віддасте мою власну дитину мені? 

- Значить, як була вона маленька, то ти поїхала за кордон шукати кращого життя, - просичала свекруха, хапаючи віника до рук. – А як дівчинку виростили, то диви! Матір знайшлася! Звичайно! Зараз краще вже дорослу дитину забирати. Не потрібно вночі не спати. Підгузки міняти. Вигодовувати її та купати. 

- Ви ж знаєте чому я поїхала за кордон, - рявкаю у відповідь, бо вони мене починали злити. Де Ярослав? Де моя дитина? 

- І чого? – подав голос свекор. 

- Бо сім’ю потрібно годувати, дитині купувати підгузки, - фиркаю, – а Ярослав просто сидів на канапі й палець об палець не вдарив.    

- То треба було сісти поряд, - повчає Сергій Олександрович. – Якби не було що їсти, то підвівся б твій Ярослав і пішов шукати гроші. 

- Тепер я це розумію, - буркаю у відповідь. 

- От і добре! – свекруха починає вимітати якесь сміття в мою сторону. – Скажемо так: житла в тебе немає. Роботи теж. Куди ти збираєшся дитину забирати? 

- Я… я заробила грошей і зможу купити житло…

- Ти спочатку купи, - свекруха з віником наближається все ближче. – Знайди роботу. Знайди для моєї кровиночки школу. А тоді поговоримо. Дитина – це не лялька! Не можна її забрати, посадити й вона сидітиме. Нею займатися потрібно. Годувати. Уроки робити. На якісь гуртки записувати. От виконаєш ці умови, а тоді поговоримо. А зараз… зараз їдь додому, Машенька! Їдь! З Богом, рідненька!

 

Це роман, що триматиме в полоні до останньої глави. Щойно головна героїня досягла якогось порозуміння, як з'являється нова проблема. Цей роман про біль та страх, про чесність, відданість, родину, самопожертву та, звісно, кохання.

 

"Зозуля"

 

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Мар'яна Доля
05.09.2022, 11:54:51

Я теж саме читаю))

avatar
Софія Чайка
04.09.2022, 23:09:52

Цікава книга. Дякую!)

avatar
Стефанія Лін
04.09.2022, 18:23:51

Дуже цікава книга) Але Ксенія інакше не вміє) Дякую)

avatar
Анна Пахомова
04.09.2022, 11:02:37

Чудова історія) дякую за рекомендацію

avatar
Ліна Алекс
04.09.2022, 10:00:29

Рекомендовано для читання))

Юліанна Бойлук
04.09.2022, 10:20:04

Ліна Алекс, ❤❤❤

avatar
Ксенія Чейз
04.09.2022, 09:22:48

Дякую, сонце! Дуже приємно, що історія сподобалася)))

Юліанна Бойлук
04.09.2022, 09:23:43

Ксенія Чейз, Дуже сподобалася. Я досі під враженнями))))

Інші блоги
Добрий вечір
По яким критеріям ви оцінюєте книгу? якою для вас може бути ідеальна книга?
Я дізналась одну неприємну річ
Можливо, для когось це не грає ролі, а для мене це вбивство моєї праці. Мої твори і так бескоштовні і читачів не так багато. Бачити їх на інших ресурсах, без дозволу це катастрофа. Якщо на початку мого шляху статистика була
частинка мого "пекельного роману"
Ось воно «коханий». Слово, яке він чув з дня в день, слово яке маскувало від нього весь цей час правду. Як довго це продовжується. Тиждень? Місяць? Рік? Неймовірно. В неї навіть око не сіпнулось, вдавати з себе любов
Нова глава ❤️
Вечір в хату) Ловіть нову главу Обпалені коханням Ми робимо буквально ще одна крок. Потім звучить якийсь тихий свист. Й раптово Девід відпускає мою талію та летить на землю. - Девіде.... - повертаю голову,
Як підраховують регулярних читачів?
Як відомо, щоб отримати статус комерційного автора, потрібно мати понад 75 регулярних читачів. Переглядів першої частини моєї книги «Знак Ареса» на сьогоднішній день на сайті - 13027, завантажень до бібліотеки - 219, а регулярних
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше