Знайомство: "Бути дружиною крилатого"
Фентезі на Букнет!
"Бути дружиною крилатого"
Випадковий шлюб - це для героїні і проблеми, і пригоди, і можливості, і чоловік, який ну ду-уже смачно готує. А те, що в нього в є крила, навколо самі небезпечні гори, а замість котика в домі живе якесь страховидло, то крихітні деталі! З усім розберемося, все подолаємо, переможемо і... почуття теж десь вже поряд ♥♥♥
Поїхала я на екскурсію за "дешево" і встряла в заміжжя. Половинка дісталася підозріла: очі світяться, крила — за спиною, а в руках — полум'яний меч.
Заміжжя — не вирок, з чоловіком домовлюся, але що робити з сотнею його родичів? Крилатих, войовничих та зовсім доісторичних! Кажуть ще, світ рятувати треба, прямо зараз, до сніданку!
І я, напевно, зовсім збожеволіла, раз вирішила тут залишитися і придивитися до нього... Але ж надто смачно мій благовірний готує!
***
Сукня стелилася за нами хвостом, а пляма світла все звужувалась і звужувалась. Зникла вона остаточно, коли ми вийшли із зали в довгий коридор, яким потім потрапили до невеликої кімнати. Я це відчула одразу, бо змінились запах і звуки. Під ногами було не дерево, а знову щось м'яке, мабуть, замша, якою тут часом вистилали підлогу в спальнях. Чоловік обережно поставив мене на ноги. Очі в нього все ще світилися, прикольно так. Потрібно буде і собі такий розчин знайти для розіграшів. Ех, здається, все, закінчилася вистава…
І в ту ж мить я опинилася, лежачи на чомусь м'якому. Ліжко? А чужі руки діловито почали виплутувати мене з сукні. Я здивувалась, розгубилася — адже це було вже якось занадто! — і дала собі уявний ляпас, а акторові — хльостко долонею по руках:
— Руки прибрав! Ти що робиш?!
— Роздягаю свою дружину, — почула я у відповідь.
— Кого роздягаєш?!
— Дружину?.. — повторив чоловік, але впевнений тон раптом перестав бути таким впевненим. Ніби він у темряві бачив мої круглі здивовані очі в прорізах маски.
— Як це?.. — з подиву я не знала, що сказати, і осіклася. Невже продовжено виставу? Але, щось було у словах незнайомця, і воно вимагало усієї моєї серйозності.
— Тобто «як це»? — він відразу різко відсахнувся і завмер осторонь мене.
Таке відчуття, що він зовсім на інше чекав — і побачити, і почути.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПо анотації видно що без пригод не обійтися) і до чоловіка придивитись і з родичами розібратись і світ врятувати. Бажаю автору натхнення, нестандартних рішень, гарного настрою та вдячних читачів
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати