Доброго дня, любі читачі. 

Перш за все хочу привітати всіх з 1 вересня. Цьогорічний День знань сприймається важливим, як ніколи. Українські діти вчаться, школи й виші працюють, хоч і в різних форматах, життя триває, отже наш народ подолає все. Все буде Україна. 

А крім цього, якщо вже пишу перший пост у своєму блозі, маю, мабуть, трішки розповісти про себе. Я родом з Хмельниччини, з мальовничого древнього містечка Кам'янця-Подільського. Але вже багато років живу на Київщині, с тих пір як вступила в київський виш і на останньому курсі зустріла тут свою долю. Маю хімічну освіту (хімфак КНУ ім. Шевченка), педагог,  художниця, лялькарка, а останні чотири роки мною володіє одна єдина справа, без якої я вже себе не бачу – письменництво. Пишу здебільшого романтичне і пригодницьке фентезі, але є в мене і любовна фантастика, як от цикл книг про куардів Ільмондара, з якими я почала підкорювати Букнет і, сподіваюсь, ваші серця. Мені здалося, що ці владні красені найкраще підійдуть для цієї ролі. Скоро я опублікую історію ще одного, Рошада Лаймаре, або Шада, як його всі звуть;))

Отак сама не помітила, як перейшла з розповіді про себе на свої книги. Бо власне про себе я розповідати не дуже люблю, а от про свої світи й своїх героїв можу говорити годинами. 

Так от. Перейду вже тоді до новин і планів.

 "Йдемо зі мною, Василино" нарешті завершена. Вона буде безкоштовною, допоки я не підтверджу свій комерційний статус на порталі передплатою. В анотації до Василини обов'язково заздалегідь (за кілька днів точно) попереджу, коли планую подавати заявку на продаж. Тому стежте. "Я обираю бути твоєю" і надалі залишиться безкоштовною. 

Продовження цього циклу, історію Шада, планую почати публікувати вже через кілька тижнів. 

А зараз я хочу зосередитися на моїй новій історії "Я вкраду твоє серце". Це романтичне, пристрасне фентезі, про палке кохання владного східного принца і норовливої вільнолюбної принцеси. Іскри між цією гарячою парочкою вже так і летять. Тож з величезним задоволенням запрошую вас приєднатися: 

Я вкраду твоє серце

Анотація: 

Я завжди вважала принца Азіма Босварі своїм особистим ворогом. Що й не дивно, адже за кілька років знайомства жодна наша зустріч з цим зарозумілим, зверхнім снобом не обходилася без обміну отруйними шпильками. Але от чого я точно не очікувала, то це того, що сам він весь цей час бачив у мені свою майбутню дружину.
Визнаю, моя відмова дійсно була надто різкою і, мабуть, негарною. Принцесі королівського дому Сейнар не личить так поводитися. Але хіба це привід мене викрадати?

...

Кожен прояв вашої підтримки безмежно надихає творити. 

Дякую, що читаєте.