Привіт, любі мої!

Отже, завтра з самого рання на Букнеті з'явиться другий розділ "Мого кельтського бога".

А називається він — та-дам! — КАПУЧИНО!

❤️❤️❤️

— Точно не треба поліцію? У вас нічого не зникло?

“Мізки в мене зникли і чуйка. Дурепа!”

Анна полізла в сумочку за телефоном, під руку траплялися то гребінець, то візитниця. Психанувши, вона вивалила вміст на підлогу і стала по черзі запихати назад: гаманець, права, гребінець, упаковку вологих серветок.

— Щось загубили, мем? Доброго ранку, — пролунало від входу.

Задихнувшись, Анна на мить завмерла і повільно підвела голову. У прочинених дверях стояв Мак-Герот з неймовірною паскудною посмішкою. У руках він тримав два пакети з МакДональдса. Анна відкрила рота і мовчки закрила.

❤️❤️❤️

Капучино, мабуть, найпопулярніший різновид кави. Цьому рецепту двісті років!

Мені подобається версія, що винайшли його у столиці кави — Відні!  Тамошні баристи додавали до кави гаряче молоко, аж поки колір напою не ставав таким, як ряса монаха-капуцина. Звідси й пішла назва.

Але меккою капучино наразі є Італія. Там теж пов'язують походження напою з монахами. Начебто ті обожнювали каву, проте вживання напю диявола не віталося серед релігійних представників. І щоб не відмовлятися від задоволення, ченці вигадали змішувати чорну каву з молоком. А популярний нині капучинатор начебто винайшов інженер-аматор Джузеппе.

Більш вірогідна, хоча й банальна версія — капучино з'явилося з появою кавоварки. Сталося це у 1901 році, кавомашину винайшов Луїджі Беццера. Пар, вироблений машиною, почали використовувати для збивання молока.

І, до речі, якщо вам пощастит потрапити до Італії, нізащо, чуєту, ні-зіащо не замовляйте капучино після обіду, наче якісь дикуни. Тільки зранку :)

До зустрічі на сторніках книги!

Не забувайте відслідковувати мою сторінку і додавайте книги в бібліотеки, щоб не прогавити продовження!