Книга "Кохання до кумира"

Божевільне кохання. Палке почуття, яке поглинає без залишку. Він зцілив їх душу від нестерпних ран, а вона витягнула його з власного болота. Неоціненний подарунок — це майбутнє, де є надія на щасливе життя. Але поява закоханого звіра змінює хід долі. Звір минулого, в образі кращого друга Даріо, який готовий на все, лиш би Кетрін була його. Після гучного зізнання та соромливого приниження, звір йде на кардинальні міри. Дізнатися всі таємниці минулого, які Кетрін приховує. Завдяки йому, вона повертається в те пекло, з якого здавалося не було виходу. Відносини між Кетрін та Даріо зводяться у прірву. Виникає недовіра, брехня, сварки, ревність і, врешті решт, Даріо повертається в минуле безтурботне життя. Несамовите кохання стає приреченим. Натиск зовнішнього світу — нестерпний. Перешкоди сильніші за почуття. Затяжна тріщина ставить перед вибором. Мука один з одним чи нещастя в самотності. Час… Лише час покаже чи це дійсно справжнє кохання, і чи варто боротися далі.

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Моя перша проба пера
Привіт всім❣️❣️❣️ Запрошую вас до своєї першої книги. Як то кажуть перша проба пера. Колись дуже давно я пробувала писати на букнет, але це було давно. Зараз вирішила спробувати знову. Запрошую до свого роману Батько
Повертаюсь до вас!
Друзі, я знову на зв’язку. Жива, ціла і нарешті з можливістю писати ці слова без ліхтарика й пошуку мобільного інтернету. Хочу щиро вибачитися за таку довгу паузу з продами. Майже п’ять днів я була повністю без світла
Скорочуючи дистанцію. Моя новинка
Друзі, запрошую вас в свою новинку: Скорочуючи дистанцію Він – холостяк і запеклий бабій, в картину життя якого абсолютно не вписується родина. Вона – випадково трапилася йому на шляху. Красива, тендітна, ще й
Пишу свою першу книгу!
Всім привіт! Хочу поділитися - починаю випускати свою першу книгу "Підпалітні". Це темне фентезі про двох центроподібних істот, які живуть у рабстві. Житняк та Лісна мріють про свободу, але їхнє життя - постійна боротьба
Згадка
Важко хоронити друзів. Важко хоронити батьків. А ще важче після цього намагатись хоч чомусь радіти... Найкраще, мабуть, просто щось робити. Для когось. Або хоч для себе. І цьому дуже допоможе творчість. Хай це буде щось смішне.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше