(не) покірна — знижка. Відверто та спекотно...

Вітання, мої любі!

Сьогодні діє знижка на історію Юлії та Тимофія.

На вас чекають самостійність та непокора Юлії та владність і непохитність Тимофія. Протистояння та впертість.

Анотація.

Юля зрадила чоловікові, хоча як це трапилося, збагнути не могла. Остап не розбираючись, викинув її зі свого життя.

Минуло десять років. В Юлі підростає донька. За ці роки жінка навчилася, міцно витримувати удари долі. Після розлучення боялася стосунків. Жінка надто цінувала власну свободу та незалежність. Тепер навіть сумнівалася, чи потрібні їй стосунки... Не хотіла більше бути вірною, послугою, та покірною дружиною.

Життя жінки різко змінив прикрий випадок на дорозі, після якого в її життя нахабно увірвався владний, сильний чоловік...

Чи зможе Юля протистояти йому та не підкоритися..?

Уривок.

— Я теж не хочу працювати, моя Маленька... Я скучив за тобою. — Дихання ставало важким, все його єство бажало її. Забравши волосся на лівий бік, ніжно гарячими вустами торкнувся оксамитової шкіри потилиці. Її солодкий присмак дурманив. В мить тіло жінки пройняло тремтіння і це точно не був страх.

— Припини. — Шепотіла вона.

У двері постукали, то була Ніка принісши каву вона залишила кабінет, та за кілька хвилин в нього увірвався Мишков. Стало не до розмов. Робота закипіла. Хоча атмосфера була напруженою, Юля поводилась надто холодно, не допомогли дотепні жарти Романа.

Обід теж привезли в офіс, адже роботи ще залишалося на добру годину. Юля ніяк не могла розслабитися. Це непокоїло Тимофія. Він не міг зрозуміти чому вона так нервує. Їла вона препогано, хотілося вигнати всіх і нагодувати її мов дитину, самому. Навіть зауваження їй зробив, не допомогло.

Ніка прибрала і вийшла з його кабінету, Роман теж побіг у справах. Знову залишилися у двох. Юля стояла біля вікна, тихо розмовляла з донькою.

Тимофій підійшов присів у своє по справжньому королівське крісло, прикипівши відвертим поглядом до неї.

— Ні, Сніжинко, не передала. — Зітхнула жінка, після слів доньки стримуючи роздратування кинула.

— Я ще його не бачила. Як побачу обов’язково передам.

Жінка заславшись на роботу поклала слухавку.

— Це була Сніжана? — Поцікавився Фабіян.

Вона оглянулася, на обличчі було невдоволення, голос звучав холодно.

— Так!

— Про, кого ви говорили?

— Про тебе. — Фиркнула вона. — Донька передала тобі «Дякую!», за самокат.

— Прошу. — Посміхнувся він і зацікавлено глянувши на Юлю запитав. — Дуже хочу познайомитися з цією дівчинкою.

— Навіть не мрій. — З жахом в очах кинула роздратовано.

Він встав підійшовши до неї.

— Одягайся! Машина чекає. — Холодно наказав і подався до вішака, стримуючи внутрішнього звіра у собі. Не почувши кроків позаду різко оглянувся і несамовито гаркнув. — Юліє!?? — Стало легше, хоча її налякав.

Здригнувшись крокувала до нього, навіть не дивлячись одягла плащ і попрямувала до дверей. Тимофій схопив її за талію ніжно притягнувши до себе.

— Ти можеш не псувати нерви? Мені зараз твоя підтримка потрібна, а не вибрики.

— А те, що мені потрібно тебе не хвилює? — Дивлячись з образою в очі, випалила вона.

Жінка виглядала виснаженою.

— Ще три дні, Маленька. І все закінчиться. — Холодно кинув Фабіян, адже і сам почувався виснаженим, але співпраця з китайцями йому конче необхідна.

Взявши за руку повів з офісу.

В салоні вечірнього вбрання, сукню обирали довго. Фабіяну все не подобалося, то надто довга, то надто відверта, то колір не подобався. Зрештою зупинив свій вибір на золотистій довгій сукні з вишивкою. Юля втомилася дефілювати перед чоловіком і ще двома охоронцями.

Туфлі Тимофій обрав швидше в тон сукні, та незмінно на височенних підборах. Тоді попросив консультанта, худорляву маленького зросту дівчинку, підібрати кілька комплектів білизни під сукню, аби Юля могла обрати собі один і ще панчохи та пояс для них.

Дівчина швидко все віднесла в кабінку для примірок. Фабіян терпляче чекав. Юлі надто довго не було і він зірвавшись на рівні ноги увірвався в кабінку. Легкий шок охопив чоловіка, замість того аби міряти білизну, жінка фарбувала помадою вуста. Вона вже була одягнена у свою трикотажну сукню.

— Чому ти не міряєш білизну? — Зарепетував Тимофій.

Жінка повернулася від дзеркала і зухвало заявила.

— Це все мені не подобається. — Це вульгарно і не красиво. Я люблю зручну білизну, а ці шнурки одягай сам.

Тимофій озвірів від такої заяви. Схопив її за шию яка помістилася в руці, змусив дивитися в очі, крізь зуби процідивши.

— Або ти обереш, щось з цього, або я таки одягну це на тебе, сам.

Вона зухвало розсміявшись йому в обличчя, з насмішкою кинула.

— Доки ти робитимеш примірку, ми спізнимося. На зустріч з китайцями, мені доведеться йти у цьому комплекті. Думаю твої партнери будуть в захваті.

Здавалося дихав вогнем їй в обличчя, тіло обпікало збудження, а вона веселилася, — чортова дівка.

Обрав найвідвертішу білизну, панчохи та пояс в тон набору, кремового кольору. Схопив за руку і буквально потяг на касу. Часу справді було мало. Інакше ця примірювальна, стала б їхньою на найближчих пів години.

                                          Читати тут

                      Рада вітати вас на своїй сторінці.