Хороших історій багато не буває

Привіт, друзі!

Хочу  поділитися  приємними  новинами.  Сьогодні  діє  знижка на завершену  книгу   «Моя  амазонка».  Історія  Ярослава  та  Дарини очікує  на своїх  читачів))  

МОЯ АМАЗОНКА

АНОТАЦІЯ

— Готова?  — питаю, кинувши побіжний  погляд  на  свій  величезний  офісний  стіл. Ніяковіє,   до щік  припливає  червона  фарба,  і  вона  нервово  закушує  губку. І  де тепер твоя  сміливість?  — Маєш кілька годин, щоб розібратись в  паперах.  Не розчаровуй  мене, дівчинко, інакше вилетиш з роботи,  і мій  татусь  не  допоможе.

 

Даша з’явилась  у  моєму  житті  раптово.  Нервує  до  останньої клітинки  в  тілі, дратує,  бісить.   Вона  така…

Неприборкана,   дика, зухвала.  Моя  зведена  сестра.  Моя амазонка…

А  ще запрошую на  знижку  від колеги))

НАРЕЧЕНИЙ ЇЇ ПОДРУГИ

Мирного дня  та  спокою  на  рідній землі!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Софія Чайка
29.08.2022, 00:22:25

Так, якомога більше цікавого) Дякую, Олю!

avatar
Шаграй Наталія
28.08.2022, 20:49:24

Знижка - це чудово!

Ольга Сова
28.08.2022, 22:33:26

Шаграй Наталія, Згідна)))

Інші блоги
Я випадково замутила Раґнарьок
Каюсь, зробила дещо непоправне, але вибору не було. У новій замальовці з циклу Локі я торкнулася теми Фенріра і його ув'язнення, і якось так закрутилося все, завертілось, що... Та чого його спойлерити? Як любиш скандинавську
Рубрика: "Книжкові паузи"
Ще одна історія в моїй рубриці Спадок Темного Лісу автора VitalySoul Іноді достатньо одного вибору, щоб легенда перестала бути міфом, а самотність — вироком. Ця історія — про зустріч, яка змінює долі, і дружбу,
Сніданок у новому домі ♥️
Світла сорочка, штани простого крою, жилет. Деякі речі сиділи цілком пристойно, інші були трохи завеликі: рукави сорочки довелось підкотити, а штани зібралися зайвою складкою на талії. Але загалом це був нормальний чоловічий
Цікаве з книги
– Ой, я не можу! Мені тепер не треба їздити в місто, щоб побувати в театрі, бо в мне тепер кожен день цікава, гостросюжетна вистава, – веселилась Розанна, взяла бокал з червоним вином і салютував, відпила. – Слухай,
Останній
Його корабель упав з неба, розірвавши тишу цієї дикої планети і уламками розпався холодним лісом. Він катапультувався в останню мить, не тому що хотів , в тому що автоматика спрацювала. І він вижив. Тепер він тут сам. Один
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше