Нова книга "Невинна для тирана" вже на сайті)

Вітаю, мої любі!

Запрошую вас до своєї книги "Невинна для тирана", яку було викладено у повному обсязі. Сподіваюся, вам сподобаються герої та їхня непроста історія)

Для мене це дуже важлива книга, бо в ній я згадувала і своє рідне місто, і перші враження від Дніпра, університету й студентського гуртожитку, та й просто писала про вісімнадцятирічну дівчину, яка ще зовсім себе не розуміє, але намагається знайти свій шлях і не втратити кохану людину. Зрештою їй це вдається)

Анотація

— Давиде Романовичу, заберіть мене з собою, — я в дикому розпачі голос зривається.
— І навіщо ти мені потрібна?
— Я не хочу більше терпіти побої вітчима. Горілка перетворює людину на звіра… Будь ласка, врятуйте мене. Я зроблю все, що ви скажете. Тільки не проганяйте... Благаю!
Чоловік дивиться на мене довго, уважно. Піднімає брову, прибиває до підлоги небезпечним темним поглядом.
— Кажеш, що готова на все? — глузливо вимовляє він. — Що ж, доведи це. Підійди до мене.
Його очі гіпнотизують, я почуваюся безпорадним кроликом, який потрапив у пастку. Треба втекти, але я роблю кілька кроків уперед.
— Роздягайся, — тихо наказує Давид.

У тексті є: різниця у віці, складні стосунки, дуже відверто та емоційно.

Гарних вам вихідних і приємного читання!❤️

Все буде Україна!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Той, що торкається: я прийду по тебе
Вітаю усіх кому цікава тематика жахів, містики, темних, моторошних таємниць минулого. Представляю книгу для конкурсу " Дуже дивні справи"
Ще одна таємниця
Друзі, Що відбудеться, якщо джентльмен, якому розбили серце, прийде серед ночі до леді, яка втратила репутацію? Правильно! Розкриється ще одна таємниця! А отже, в Алекса Еванса з’явиться ще одна вагома причина покохати
Дмитро просто сама ніжність, Яна аж в захваті))
Всім доброго “теплого" дня)) Трохи начаклувала продоньки і ось нова порція гаряченьких “атмосферних" картинок з Яною й Дмитром )) Він подивився на мене кілька секунд, а потім бере за руку з напівзігнутим
І знову трохи аносів і "соковита" Віка
У двері постукали. Обережно зазирнули хлопець і дівчина. Її Богдан упізнав одразу — та нівроку підкачана мала, що присвиснула йому вслід на Володимирській гірці. «Здається, Віка», — пригадав він ім’я. Її напарника
Спойлер для «воскреслої»
— Твій час ще не настав, Іселло, — промовив дух смерті. Ім’я пролунало так, ніби важило більше за саму смерть. Наче воно тримало мене тут міцніше, ніж будь-який ланцюг. — Та я вже мертва добрячу частину вічності,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше